Форум журналу "Жіночий порадник"
ГОЛОВНА СТОРІНКА

Повернутися   Форум журналу "Жіночий порадник" > Моя історія

Важлива інформація

Відповідь
 
Опції теми Опції перегляду
Старий 05.08.2012, 23:31   #1
Лена Маркіза
Що я тут роблю?
 
Реєстрація: 05.08.2012
Повідомлень: 2
Печаль Курортний роман

Цього року, я зі своїми подругами, поїхали відпочивати, у Крим. На другий день нашого перебування на морі, ми вирішили познайомитись з нашими сусідами (хлопцями), але вони взяли ініціативу в свої руки, і підійшли до нас першими, та запропонували нам попити з ними чаю. Але моя подруга, відповіла їм грубістю і відмовилася. Потім коли мої подруги пішли у номер, за столиком залишилася я та ще одна знайома (назвемо її Зорькін). Ми сиділи з нею і розмовляли, як тут знову підходять ці ж самі хлопці, і вже пропонують нам піти з ними, у нічний клуб. Оскільки я приїхала відпочивати,і ніяких перешкод не бачила я відразу погодилася, і Зорькін пішла зі мною. Перед клубом ми зайшли у кафе та сиділи знайомилися. Виявилось що ці хлопці з Білорусії і на Україні перший раз. І не дивлячись на те що мені доводилося розмовляти з ними не досить зручною мені мовою (російською), ми відразу знайшли спільну мову, і було досить цікаво. Потім ми пішли на дискотеку і вже було все суперово, мені телефонує ще одна подруга і говорить що вони підійдуть до нас. На це повідомлення я відреагувала погано. Я подумала що вони прийдуть і все вже буде по іншому тому що більше уваги буде приділятися їм. Але коли вони прийшли то нічого з того що я думала не сталося. Вечір пройшов чудово ми фотографувалися, танцювали одним словом веселилися. На наступний день до мене підійшов Саша (так звати одного з цих хлопців), і ми з ним переглядали фотографії які зробили вночі, і на одній з фото, його брат Сергій (так звали другого) дуже дивився на мене, я цього не помітила, але Саша мені дуже ясно сказав про це. І наступного вечора ми з побругами знову пішли з цими Білорусами на дискотеку, я вирішила що потрібно брати ініціативу в свої руки і почала більше уваги приділяти йому. В цей же вечір і відбувся наш з ним перший поцілунок. А потім все було як в казці. Я почала зустрічатися з Сергійом, моя подруга, яка спочатку відреагувала на них грубо, зустрічалася з Сашою. Ось і склалися у нас такі пари. Перший раз за останні пару років я себе почувала дійсно щасливою, він був ніжним до мене. Дарував мені квіти, обіймав мене сильно, цілував ніжно. Ну якій дівчині таке не сподобається? Усі свої роки я дужедуже боялася висоти, але він запросив мене покататися з ним на самій високій та екстремальній каруселі, з тремтінням у руках і ногах я погодилася. І ці відчуття були неперевершенні. Але нажаль це був останній наш вечір разом. До самого ранку ми з ним гуляли вдвох і мені здавалося що нічого більше крім нас немає. Вже в 6 годин ранку ми вирішили піти додому, як тут я згадала що крім нас є ще одна не мало важлива мені особа, це моя подруга з ключем від номеру, яка десь подівалася, і на телефонні дзвінки не відповідала. Але на диво десь біля 7 години ранку вона з"явилася. І ми залишилися з ним удвох. Прйшовши додому я лягла і мене накрило сном. Проснулася я від ніжних поцілунків, але вони тривали не довго, вже через пару хвилин зайшла Зорькіна і сказала що Білорусів вже чекають, бо вони їдуть. І тоді коли Настя (моя подруга) плакала, я сиділа і не могла зрозуміти що робиться. На подвір"ї всі їхні родичі метушилися. І він прийшов до мене поцілував мене і сказав що починає в мене закохуватися. Після цього я не змогла стримати сліз і розплакалася йому вслід. І тут я зрозуміла, що все, 4 дні мого щастя, закінчилися. Приїхавши до свого рідного міста я розійшлася з хлопцем з яким зустрічалася, бо побачила яке ставлення було до мене зі сторони іншого. Потім зі своїм Білорусом я ще спілкувалася. Але на останні мої повідомлення він нічого не відписав, і в інтернеті не з"являвся.... І вже 3 дні я не знаю як мені бути далі... чи слухати що мені говорять ("-це просто курортний роман,забудь")...чи слухать своє серце...але як я його б не слухала...я його не розумію.... Ось така в мене заплутана історія...але вона запам"ятається мені і моєму серцю...
Лена Маркіза поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 09.12.2013, 17:01   #2
nykoriak
Зайшов, побачив, написав
 
Реєстрація: 09.12.2013
Адреса: В Україні
Повідомлень: 5
За замовчанням

Ви дякуйте, що він вам не залишив у якості свого подарунку -дитину, або що ще гірше, якісь не виліковну венеричну хворобу. Це вже було б гірше, а так радуйтесь життям.

Останній раз редагувалося Оксана; 04.01.2014 в 16:38.
nykoriak поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 31.03.2014, 20:57   #3
Анастасія Богиня
Що я тут роблю?
 
Реєстрація: 31.03.2014
Повідомлень: 3
За замовчанням

класно дитина
Анастасія Богиня поза форумом   Відповісти з цитуванням
Відповідь


Ваші права у розділі
Ви не можете створювати нові теми
Ви не можете відповідати у темах
Ви не можете прикріпляти вкладення
Ви не можете редагувати свої повідомлення

BB коди Ввімк.
Смайли Ввімк.
[IMG] код Ввімк.
HTML код Вимк.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +1, час: 13:23.

Зворотний зв'язок - Форум журналу "Жіночий порадник" - Архів - Нагору