Голос душі

[Ruslana*]

Я дуже люблю писати вірші і люблю, коли їх читають. Але мені завжди здається, що в мене не дуже виходить... Ось один із них, про музику.
***
Коли усі підуть, залишачи тебе на самоті,
Вона звучатиме і далі, в твоєму серці і в житті.
Коли впадеш, вона допоможе піднятись,
Лиш з нею ти зможеш собою лишатись!
Вона така різна... весела й сумна,
Музика! Єдина, вічна і свята!
І коли хмари затулили сонце, ти не бачиш дня,
Сльози витирай з очей і слухай мелодію життя!
Ти чуєш? Вона так весело звучить!
Ти бачиш? Вона так високо летить!
Лети із нею ввись, за небокрай,
З музикою перешкоди всі долай!
Не плач, не сумуй, мелодію послухай ти,
Не зупиняйся, на крилах вверх лети!
Йди вперед, усі мелодії у серці лишаючи,
Кожен крок ступай, сльози з обличчя стираючи.
Нехай поруч нікого, та музика усе ж з тобою,
Вона стане другом і захищатиме горою.
У найважчу мить подарує вона життя,
Музика посеред ночі засяє, наче сонце дня!