Мій батько алкоголік (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" 1 (71) СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ 2013 РОКУ)

Ірина · 20.08.2011, 09:08

Хочу спитати поради у всіх, кому знайома ця проблема. Мій батько алкоголік. Сам цього не визнає тому і лікуватись не хоче. Шкода маму. Батько п'є щодня. А як отримує пенсію два тижні "гуде". Ці два тижні не даю йому бачити внуків. Точніше не дозволяю дітям аби бачили дідуся таким. Гроші закінчуються, або зичить або тишком витягає з гаманців родичів. Вмовляння нічого не дають. Що робити?

lalka · 21.08.2011, 14:26

Тут нічого не порадиш. Лишається лише чекати або "схопить" серце і він сам одумається, або доп'ється до кінця. А лікувати алкоголіків собі дорожче. Це гроші викинуті на вітер. Алкоголік сам має дійти до розуміння прірви, в якій сидить. Кожен в цьому житті робить свій вибір.

anet · 25.08.2011, 20:49

Алкоголізм це дуже страшна проблема. Чоловік і батько -- це опора в сімї, а якщо ця опора сама ледь стоїть на ногах, то і тобі жити не хочеться. Хоч і існує чимало сполсобів, я не знаю жодного зі 100 % ефективності! тільки самостійно людина може вирішити позбутися цього. Моя подруга колись боялася підшивати батька алкоголіка, щоб з ним чогось не сталося. Через 2 роки після цього цей батьк в алкогольному дурмані покалічив її дитину, яка сьогодні є інвалідом. От так і живуть!Дуже співчуваю Ірині і раджу не боротися, а відпустити ситуацію. нехай сам живе так я к йому хочеться. Побережи себе і дякуй Богові, що ти є на цьому світі. Батько -- це святе, але тут ти безсила.

Олена · 11.09.2011, 06:58

Погано на світі жити, коли ти не маєш батька. Але ще гірше, коли ти почуваєшся сиротою при живих батьках. Бо твої батьки алкоголіки. Обоє. Їх не цікавить життя, внуки. А ти для них неприємна особа, яка лише "заважає" насолодитися моментом і пиляє за кожну плящину. Я це все пройшла, Ірино. Спершу було соромно, нікому нічого не розповідала. Але згодом батьки вже не сиділи (спали) вдома, а в такому стані виходять на вулицю. Ненавиджу той день, коли в них пенсія. Я б алкоголікам би її взагалі не давала. Але пенсія невелика, то пропивається менше ніж за тиждень. Але потім три тижні відносного спокою. Так і живеш в постійному очікуванні побачити не затьмарені горілкою очі батьків...

Nadiya · 01.03.2012, 13:34

Співчуваю Ірино і вам і вашій мамі, бо добре знаю, як важко жити з такою людиною. Мій сусід теж любить дуже часто заглядати в чарку. Живуть вони з жінкою самі, діти уже пороз"їжджалися. спочатку пив рідше , а тепер на пенсії то кожного дня, доки все до копійки не проп"є. Уже почав з хати виносити і за горілку продавати.Життя з таким сама мученька. Тільки тим що ходить на роботу і веселиться, хатні проблеми забуваються.

Невгамовна · 26.09.2012, 20:22

Ірина, для родичів алкозалежних є групи взаємодопомоги на зразок Анонімних Алкоголіків (АА). Ал-Анон називається. Зміст програми такий же, як у АА. Групи в вашому місті можна знайти через сайти АА. Є також віртуальні (але російськомовні) групи.
Всі близькі до алкоголіка люди є співузалежненими (рос. - созависимые). Пошукайте в інеті інформацію. Вам буде цікаво і ви будете дуже здивовані.

Мася · 07.12.2012, 23:30

І в нашій сім'ї та ж проблема. Тато нап'ється, прийде ввечері, або вночі і свариться-матюкається по 3-4 години підряд! Якщо я і мама вже спимо, коли він прийшов вночі, то будить нас і свариться, каже, що виговорюється. От зараз був тригодинний сеанс його п'яного "брєду", нарешті заспокоївся і пішов спати. Мої і мамині нерви вже не витримують, але в мами ще таке виховання типу "сміття не виноситься з хати", тож нікому зі своїх знайомих не можу того розповісти. А таке паршиве свинство триває вже давно, я ще з підліткового віку пам'ятаю, правда, зараз частіше, і коли воно припиниться - невідомо. Ненавиджу алкоголь. Але найгірше, що вже й чоловіків апріорі починаю ненавидіти. І думаю, а хіба взагалі бувають нормальні сім'ї? Хоча я не тільки п'яні матюки маю вислуховувати від тата, а ще й стала захисником мами, коли татові хочеться піднімати на маму руку (руки в нього аж сверблять). І власне, напевно, тільки завдяки моєму трохи термоядерному крику і тому, що хапаю його за руки, або стаю перед мамою і плюс знаю законодавство, тож відразу розказую йому статтю КК про насильство і т.п., то він заспокоюється і опускає руки і не б'є. Але то не нормально. Мені все хотілось, щоб мене тато захищав. Але він ніколи того не робив, навіть коли був ще якийсь адекватний і не багато пив, коли я була школярка. В нього просто завжди були важливіші справи, ніж сім'я. А тепер взагалі... І що робити?

Мася · 07.12.2012, 23:36

Перший раз мені довелось захищати мою маму від мого п'яного тата, коли мені було сім років. Запам'яталось. (((

Невгамовна · 10.12.2012, 12:58

Мася, дуже співчуваю, що вам довелося дорослішати в такій сім'ї((((
Але вже як сталося, так сталося...

Для початку вам і вашій мамі потрібно чітко усвідомити - ваш тато і чоловік алкоголік, а ви співузалежнені. Що одне, що інше - хвороби. Хвороби психіки в першу чергу.
Дуже часто співузалежнені своєю поведінкою сприяють прогресуванню алкоголізму. Наприклад, тим же "не виносити сміття з сім'ї". Батько почувається всесильним, на нього нема управи. Він отримує задоволення від вашого страху. А ви не бійтеся, викликайте міліцію на кожен вияв агресії, не страште КК. І не бійтеся, що буде гірше. Воно на початках може і буде, але коли пару разів посидить батько у кутузці, то швидше за все перехочеться йому дебоші влаштовувати.

Для себе зберіть всю можливу інформацію щодо алкоголізму і його розвитку. А також про співузалежнення. Як то кажуть - хто попереджений, той озброєний.
Я б могла поділитися тим, що знаю сама. Якщо вам буде цікаво - пишіть в приватні повідомлення.

Ірина · 06.01.2013, 09:23

Цитата:

Повідомлення від Невгамовна

Ірина, для родичів алкозалежних є групи взаємодопомоги на зразок Анонімних Алкоголіків (АА). Ал-Анон називається. Зміст програми такий же, як у АА. Групи в вашому місті можна знайти через сайти АА.

Дякую Невгамовна, але для того щоб мій батько пішов туди він має усвідомити що є алкоголіком. А вся біда якраз у тому, що він цього не визнає!!! Навіть коли я соромлю його після пиятики, навіть коли буває, що по хаті гармидар після дебошу... все одно ні в яку не визнає проблеми. А на новий рік "набрався" задовго до дванадцятої. А як зустрінеш новий рік так його і проведеш. Зараз шосте січня, готуємося до вечері. Одну єдину пляшку купили з мамою і сховали, але... батько її вже знайшов. На годиннику пів дванадцятої дня, а він вже хороший... і так вже кілька років поспіль...