Нерозділене кохання

[Надін]

Найкращі ліки від кохання, тим більше нерозділеного це час.

[Аліна]

потрібно зрозуміти чи взагалі можливе у Вас майбутнє з цією людиною. тобто якщо він одружений у нього сім,я-тоді потрібно розуміти,що справді з цього нічого не вийде і просто перестати себе мучити

[Аліна]

не знаю скільки вам років,але хочу порадити не витрачати свої найкращі роки на ілюзію чи мрію-просто час так швидко минає

[Аліна]

потрібно думати про майбутнє і не зациклюватися,просто якшо він справді ваша доля,тоді якби доля не крутила ви всерівно будете разом

[Софія]

Мені страшно. і не знаю що мені робити. Зустрічалася 2 роки з женатим, любила його більше за своє життя - но вот скандали в нас почастіли коли я заговорила на тему- Я чи Вона. він вибрав її, хоча як казав від мене не відказується - просто на вулиці зима - куди їй піти з двома дітьми???нехай почекаю до весни - тоді щось придумаємо. Одним словом я устала від такого життя - і ушла. Познайомилася з молодим чоловіком ще коли була з ним, просто спілкувалися - нічого більше. З бившим ми не розійшлися ворогами-підтримували звязок тай до сьогоднішнього дня підтримуємо. Мій нових хлопець запропонував вийти за нього заміж - а за день до цього дуже поругалася з колишнім і через зло і обіду погодилася. Но мені зараз стало страшно - да я мріяла замуж, біле платя, свадьба, діти - НО МРІЯЛА ЦЕ З КОХАНОЮ ЛЮДИНОЮ!!!а цього не люблю, да мені з ним комфортно, уютно, спокійно - но НЕ ЛЮБЛЮ!!!Кажуть в житті - "злюбиться, стерпить". Зараз готуюся до весілля і мені страшно-не знаю що мені робити. Знаю новий мене любить, на руках носить, но як жити з людиною без почуттів???Не знаю як мені бути

[Роксолана]

Софіє, чимскоріше втікай від свого колишнього. Ти молодець, що пішла від нього. Напевно розумом не хотіла, але інтуїція тебе врятувала. Пішла - то забудь! Він ніколи б не покинув дружину і дітей. Ти для нього була лише розвагою. Якщо він за два роки не спромігся нічого змінити, то значить і не збирався нічого міняти у своєму житті. Ти для нього була лише забавкою. Йому що? Нічого. А твої роки йдуть. Молодшою ти не стаєш. Маєш гарного хлопця біля себе й не роздумуй. Виходь заміж. Якщо тобі біля нього затишно - це твоє. Це те, що треба. Ти його вже кохаєш, просто через спілкування з колишнім ніяк не можеш цього зрозуміти. Припини оте спілкування і у тебе відкриються очі! Готуйся до весілля, щасливого життя, а дурні думки викинь з голови. Щастя тобі!

[Галинка]

О,Софіє-я б тобі нерадила виходити за нього заміж,адже ти зройнуєш своє життя.Я так само зустрічалася з хлопцем,він одружився з іншою тому,що вона завагітніла від нього.І мені запропонував вийти заміж іний хлопець,і я погодилась.Але це кожний вечір плач в подушку,він був мені неприємний в ліжку,сварки,навіть немає прощо з ним поговорити.Це вже триває 9 років,зараз вже трішки привикла,в нас є донечка,тільки заради неї я з ним,а в думках інший.Тому прошу тебе добре подумай,мине трошки часу,і ти знайдеш ту людину з якою тобі буде добре.НЕ ПОСПІШАЙ!!!!!!

[Весна]

Галинка, а якщо не знайде? Не знайде тієї, своєї людини? А час іде. І з кожним роком жінці все важче влаштувати особисте життя. Ти кажеш, що з чоловіком лише заради доньки. Але ж ти і у гості з ким піти маєш, і на свята біля кого за столом сидіти маєш, і в очах оточення ти сімейна жінка. А дівчині, що самій бути? Правильно Роксолана каже, Софіє виходь заміж за того, хто бере. Ніхто не знає, як далі доля складеться. А ну ж ти його теж покохаєш, матимеш дітей, матимеш заради кого жити. Жінка не повинна бути самотньою і жити спогадами.

[Sandora]

Підтримую Галинку. Думаю,не варто поспішати. Навіщо виходити заміж за некоханого чоловіка,а потім мучитися ціле життя? Як на мене,то краще бути самій. Ну і що,що не буде з ким піти у гості? Зате страждання ніякого не буде. А якщо,наприклад,до 35 років вона не знайде свою половинку,то можна,як варіант, просто народити дитинку і жити для себе та неї: і нерви будуть в порядку,і самотньою не почуватиметься. Така моя думка.

[Hellen Angel]

Я теж в своєму житті мала немало подібних ситуацій. Тепер, коли пройшло трохи часу, я стала розуміти, що сама винна у багатьох своїх проблемах. Кохаєш на стільки, що не можеш без нього? То скажи про свої почуття. Гірше вже не буде. Адже для чого витрачати свій час на страждання. Адже, ти і так страждаєш через нерозділене кохання. тож, якщо ти йому про все розповіси- ти з гордістю зможеш собі сказати: "Я зробила все, що було у моїх силах". Зроби це- і тообі стане легше...