Живу з батьками чоловіка!!! Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №7 (53) СЕРПЕНЬ 2011 РОКУ)

[Марія]

Звичайно в ідеалі Євгеніє варто жити окремо, але вже якщо так сталось і ви живете зі свекрухою, прийміть цю ситуацію. Не намагайтесь підлаштувати життя свекрухи під своє. Навпаки, йдіть на контакт із нею. Адже як не крути, хоч ви і маєте свою сім'ю господиня дому вона. І від неї залежить настрій всіх домашніх. Спробуйте налагодити відносити в першу чергу із нею.

[anet]

до речі, прогулянки -- чудова можливість розставити всі крапки на і. Бо якщо ви будете виясняти стосунки у присутності свекрухи, то це тільки додасть жаоу вашій свекрусі, щоб вона лишній раз нагадала своєму синочкові -- не на тій женився, а я ж тобі казала!!!!!!!!

[Ната]

Перш за все, Євгеніє, якщо немає можливості переїхати або винайняти житло, почніть із холодильника. Так, так. Придбайте окремий холодильник для себе. Думаю маленького буде досить. І окремо банячок у якому варитимете їсти. Ось побачите, сварок поменшає одразу. Кажу це з власного досвіду.

[anet]

Коли дві жінки зустрічаються на одній кухні -- ні про яку дружбу йти не може! А тим більше, якщо молоді живуть в домі свекрухи. Чому частіші випадки зятів і тещ, бо в них немає спільного поля бою -- спільного господарства!!!!!!!!! чоловікові аби було зварено, а жінці потрібен комфорт! і прор який комфорт може йтися, коли ти перебуваєш під постійним наглядом? Не так встала, не те зробила, не туди пішла. і боронь Боже не таким тоном з її сином говорила!

[Nadiya]

Привіт усім. Я згідна з думкою Нати, якщо не получається жити окремо,то почніть із невеликого розподілу майна. Я знаю зразу буде страшновато, ак це разом жити, а одільно їсти? Але повірте так ви себе будете відчувати краще! Моя мама у свій час теж жила зі свекрухою. Були великі сварки, аж доки свекруха не відокремилася. поділила все, навідь цибулю. Перший рік було дуже важко, не спорю, зате з часом вона відчула себе хазяйкою свого куточка. Після того сварки іще бували, але вже не такі. Пройшли роки, свекрухи вже нема, а мама ще дотепер вдячна їй за той поступок, інакшеб вони з татом просто розвелися.

[Юльчик]

А я вам хочу розказати як це гидко, коли доводиться жити в таких умовах. Особливо, коли не лише ти з чоловіком біля свекрухи, а ще й його брат з дружиною і дітьми. І коли брат чоловіка бідніший за вас і його діти хочуть смаколика, який лежить у вашому холодильнику. Звичайно, раз пригостиш, другий, а потім це сприймається як належне... і закінчується сваркою. Або коли твій чоловік їсть борщ з м"ясом, а його брат пісну зупку, яку йому зварила його господинька. Особливо гірко у свята, коли вся родина має зібратись за столом, а скидатись на цей стіл - ми бідні. Сварки тривали доти доки ми не встановили графіку появи на кухні. Звичайно, зараз теж не все ідеально, але хоч щось. На жаль, свого житла ми купити не зможемо, добре що на прожиття чоловік заробляє.

[Nadiya]

Євгеніє. є мудрість:- всіх вислухай, а зроби по своєму. Адже скільки є людей стільки є думок.
графік-це добре! Але по черзі їсти той борщ, який наприклад ти приготовила, чи навідь і по черзі готувати. Ти щедро кинеш у борщ м"яса, а хтось пісненьку зупу зварить. Чи не обідно буде? Або варити на пісно як всі, а коли хочеться м"яса, тай можливість дозволяє? То що страждати і відказувати собі через інших?

[Олена]

Євгенія ти пишеш про сварки родичів чоловіка, які зачіпають вас.... А через що ті сварки? В них свої проблеми, чи твоя сім"я заважає їх життю? І чи пробувала ти якось на це вплинути? Піти на компроміс, поступитись, налагодити стосунки зі свекрухою? У тебе дитина. Не повірю, що бабця-свекруха не допомагає доглядати її. Будь поступливішою, якщо ви з чоловіком там живете. Йому легше, а тобі слід навчитись із цим жити, звісно, якщо ти кохаєш свого чоловіка. І не перенось ті сварки у свою сім"ю.

[Єва]

Євгеніє, ти зі сім'єю маєш терміново переїхати в якесь окреме помешкання. Хай це буде кімната в гуртожитку, покинута хата в селі чи дача. Сім'я має жити окремо. Не дарма на Заході дітей у 18-ть навіть не одружених батьки відселяють. Знаєш, для чого? Щоб стали дорослими, щоб зрозуміли, що мають заробляти на себе і сім'ю. Під маминим крилом жоден чоловік не стане справжнім мужчиною. Я вийшла заміж у 18-ть років. І майже одразу жила з чоловіком окремо. Це був початок дев'яностих -- час, коли ми навіть голодувати і боргували комунальні проплати, але були дуже щасливими. І знали, що подбати про себе маємо самі. Хотіли спали, а хотіли до ранку дивились відео, хотіли їсти -- варили, а не хотіли -- пили чай. Мої колєжанки у той час ще тримались маминих спідниць або сварились зі свекрухами. Дехто і до 40-ка років не подорослішав.

[руда соня]

Євгеніє, хочете збереги сім'ю, -- мусите або переселитися, або "розрулювати" ситуацію. Спробуйе зрозуміти, чи є ці сварки житєвою нормою ваших свекрів, "для розрядки", чи у них виникла якась проблема і вони не можуть у ній розібрася, тому від безсилля сваряться? Я не закликаю вирішуваи їхні проблеми, -- вирішуйте свою. Може, якраз якась спільна справа чи робота трохи вас зблизить і сваритися принаймні будуть рідше?