Мій чоловік більше не хоче дітей, або Шлюб без дітей(Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" 2 (60) БЕРЕЗЕНЬ 2012 року)

[Красуня]

Привіт всім! Дівчата, допоможіть! Хто був у подібній ситуації: мій чоловік не хоче більше дітей. В нас є син 3 рочки. Мені 25 років. Чоловік каже, нам досить і одного. А я так люблю дітей. Завжди мріяла про велику, щасливу родину. Як мені вмовити чоловіка, що діти це прекрасно? Якщо ми виховуємо одного то виростимо і двох. І як це дитині рости одній без братика чи сестрички? Порадьте щось...

[Мар'яна]

Відповідь треба шукати в сім'ї твого чоловіка. А сам він був одинаком? Чи має братів, сестер? Небажання чоловіка мати більше одного завжди має серйозну причину. Знайди її, а вже тоді починай "штурм". Можливо він знає, що матеріально не потягне, або ж із житлом проблеми. А діти ростуть, і проблем лише більшає, сама знаєш.

[Флеш.Ка]

Так сталося, що перший мій чоловік побив мене, коли була вагітною. Дитину я втратила. Після цього мій шлюб розпався. Я вийшла заміж вдруге і ось дізналася, що більше не зможу завагітніти, а чоловік так хоче дитину. Як жити? Якщо зізнаюсь йому в цьому він мене покине... Чи можна його переконати, що і без дітей якось люди живуть. Чужу дитину брати в дім не хочу.

[Роксолана]

Та живуть без дітей, але власне, що це життя, як ти кажеш, "якесь". Якесь неповноцінне... Думаю тобі краще розповісти про це чоловікові. А потім змінити свої переконання і всиновити немовля.

[Alex]

Якщо тебе кохає, то лишиться з тобою і після того, як все йому розкажеш. Тут питання в іншому: ти себе жалієш, а те, що чоловіка прирікаєш на бездітне існування забуваєш. Як ти не можеш народити і не хочеш чужої дитини, то не позбавляй цього і свого чоловіка. Відпусти і нехай знайде собі жінку, яка йому народить нащадка. Щоб почував себе повноцінним чоловіком. Звісно, якщо ти його кохаєш.

[anika]

Флеш.Ка, а ти впевнена що покине? Можливо ти помиляєшся? я вважаю, що потрібно розповісти. Якщо він тебе кохає тоді він тебе зрозуміє. а якщо ні, тоді дійсно не тримай його

[Весна]

Сенс усього нашого існування саме в дітях. Ти і сама це розумієш і знаєш. Я тобі розповім історію про свою тітку, яка неможе народити. Правда у неї інша причина (вона такою народилася). Заміж виходила тричі і всі її чоловіки її кидали, бо вона зізнавалась у тому що не може народити вже після весілля. Так і живе сама, а все через свою брехню.

[Флеш.Ка]

Та що ти говориш Роксолано, всиновити... Хіба нормальних, я маю на увазі дорових дітей покидають? Та навіть якщо і більш-менш нормальне народиться потім все одно стане "не таким" у дитбудинку. Мені чоловік потрібен! Якщо покине я ж сама залишуся! Які слова мені знайти аби він зрозумів, що і без дітей життя є.

[Світлана]

Моя знайома через жіночі проблеми довгий час не могла завагітніти, довго і наполегливо лікувалася, але безуспішно. Випадково у лікарні в дитячому відділені побачила кинутого хлопчика 4-х рочків, яким опікувалась старенька бабуся. Бачучи, як все сутужно, почала допомагати смаколиками, ліками, іноді забирала з лікарні на вихідні дні. Бабуся була проти всиновлення, хоча за віком і умовами життя не могла взяти на себе відповідальність за внука. Так тривало більше року. Врешті-решт, пізнавши сім'ю, бабуся дозволила службам надати опікунські права на дитину. Хлопчик легко ввійшов в сім'ю.Росте дуже тактовний, ввічливий, роботящий хлопець. Буквально через рік після всиновлення, під час перебування в своїх батьків (це інша область), подруга вмовила сусідку не позбуватися небажаної вагітності (в дівчини були проблеми зі своїм чоловіком), щоб усиновити дитя немовлям. Так у них з'явилась чудова донечка. І найголовніше в цій абсолютно реальній історії те, що коли дівчатку було 10 місяців - подруга завагітніла, виносила і народила таку бажану власну дитину. Зараз найменшому 10 років. Багатодітна сім'я, де кожен отримав своє щастя.

[Світлана]

Звичайно, чоловіки бояться і вагітності, і появи дітей, бо зростає рівень відповідальності і певного дискомфорту (нічні недосипання, втрата, на певний час, уваги з боку жінки). Але, якщо ви впевнені в почуттях свого чоловіка, то, можливо, він вас зрозуміє. У мене друга вагітність настала, коли первістку не було ще й 3-х рочків. Це була незапланована вагітність, але я мріяла про те, що в мене будуть ще діти. Чоловік це сприйняв без ентузіазму, наводячи море аргументів "проти", але я однозначно стояла на своєму - за будь-яких обставин я хочу цієї дитини (у мене вже перед цим була перервана вагітність - караюсь, мучаюсь - ніколи не повторюйте це дітовбивство!). Звичайно, жмут нервів треба було викинути, але все сторицею повернулося після народження дитини. Це ж - чудо життя, незрівнянне ні з якими багатствами світу. Народжуйте - і все у вас буде добре. У мене діти - студенти вже, дорослі, але, оглядаючись назад, я жалкую, що не дала життя дітям, які точно мали б прийти в цей світ. Найкращі, найсвітліші моменти життя - це народження і дитинство дітей.