27.07.2012, 11:42
|
#31
|
Новенький
Реєстрація: 19.07.2012
Повідомлень: 12
|
Дівчата я одружена з чоловіком вже 5 років, в нього дуже важкий характер, я з ним не щаслива ,в нас постійно скандали дома, я розриваюся між ним і батьками незнаю як я маю жити далі, маємо донечку якій 5 рочків він грозиться що як піде забере її в иене, мені страшно бо він може таке зробити, я незнаю як я зустрічалася 7 років з тією людиною і не бачила який він насправді.
|
|
|
29.07.2012, 16:27
|
#32
|
Новенький
Реєстрація: 20.03.2011
Повідомлень: 16
|
Співчуваю, але скажи, це що одразу після весілля почалося, чи тепер? І чому ти його боїшся? Він що депутат, якому закони не писані, що легко може забрати в тебе дитину? Ніхто не може забрати дитину в матері, якщо та виконує свої материнські обов'язки. Маша я думаю тобі слід написати про це у іншій темі на цьому форумі: Чоловіки після весілля. Подивись, може там знайдеш відповідь на своє запитання.
|
|
|
30.07.2012, 09:38
|
#33
|
Новенький
Реєстрація: 19.07.2012
Повідомлень: 12
|
Так все почалося з дня весілля.В кінці весілля ми дуже посварилися через мою свекруху, бо та сказала що моя мама на неї не так подивилася не тим поглядом і після того почалися страшні крики і він мене лишив і поїхав зі своєю мамою додому через годину вернувся і сказав щоб я сідала з ним в машину або лишалася з батьками я взагалі незнала що робити, мама вмовила їхати з ним і я поїхала пів ночі ревіла, а свекруха тішилася, ну з горем пополам все минулося і він пішов жити до мене додому, свекруха звичайно сказала що то він сам собі щось вигадав і вона не вкурсі що то було. Ну мої батьки терпіли все так як я була вагітною. Моя вагітність проходила жахливо кожного дня сварки і крики мною трясло, але батьки терпіли.Слава Богу в мене народилася донечка здорова.Ну жили ми вже ніби нічого дитина його трохи змінила, але почалося друге свекруха страшно хотіла дитини і він заберав дитину в мене і на ніч віз до свекрухи бо та так хотіла, я плакала і почала випивати по трохи вина щоб заспокоїтись.ну жили ми якось і те пережила.він сидів без роботи і я щоб хоча б якісь гроші були лишила маленьку дитину дома і пішла на роботу бо вже стидно перед батьками було що ті нас утримували, гроші потрібні були бо мала дуже хворіла.ну сварились ми рідко але коли вже сварилися то доходило майже до биття але руку він на мене ніколи не піднімав.і от зараз знов такий випадок йому не подобається що до батьків сестра заходить в гості і в нас страшна війна не давно зловив мене за горло бо йому не сподобалося що я не йду за ним і сперечаюся з ним. я так розумію що він хоче щоб я відказалася від своєї сімї. жила так як його мама тому що вона зі всіма гнівається дочка яка жила з нею пішла жити окремо і не хоче з нею спілкуватися з мамою і братом вона теж в сварці немає нікого і роспустила слухи що моя мама не дає нам жити.ото не давно прийшов він додому з роботи відкрив вино і заставив пити я казала що не хочу а він заставив і сказав що я алкоголічка. була знов страшна сварка. на наступний день він подзвонив і сказав що йде жити до мами свої чи йду з ним я сказала що ні і він сказав що забере дитину бо з алкоголічкою її не лишить.але прийшовши додому сказав що він мене любить і поставив ультиматуми які я маю виконувати щоб він був зі мною.от і терплю бо боюся що забере дитину мені. дитина йде за татом вона його боїться так що я і незнаю якби її спитали ским лишиться чи вона вибрала б мене... забула сказати що він в моїх батьків вкрав гроші і то не маленьку суму але вони сиділи і мовчали бо хотіли щоб все добре було, а зараз як сказала свекруха розбивають сімю.хоч нема що розбивати. коли я сказала свекрусі поможіть вона сказала що між нас пхатися не буде бо ми помиримось а вона буде крайньою. Мої батьки кажуть йти йому на уступки і терпіти бо дитини шкода. от і живу так.Що порадите робити бо я вже остаточно заплуталася?.
|
|
|
30.07.2012, 18:52
|
#34
|
Розписався не на жарт
Реєстрація: 07.03.2011
Повідомлень: 148
|
Деколи й справді треба з людиною прожити не один рік і не одну ложку каші зїсти, щоб зрозуміти її суть. Дуже легко щось радити, але дуже важко щось зробити -- ніби найпростішек рішення -- послати його подалі, бо я так зрозуміла, що ні морально, ні матеріально він як чоловік не підходить?! Ну а що маму слухає, то хай і живе з нею, нею керує. Наберися сміливості, поговри з батьками, щоб не вигороджували його, а навпаки -- стали на твій бік і одним махом позбулися домашнього тирана. Виховаєте доньку самі, вона потім дякую скаже, бо дитині треба нормальна сімя, а не така, де тато над мамою знущається -- вибач, але інакше те, що він тебе обзиває алкоголічкою і краде в твоїх батьків гроші не назвеш. Напишіть заяву в міліцію. Бо ви йому одне пробачаєет і він розуміє, що завтра ви йому пробачите щось значно гірше!!!! Починай любити себе, а не терпіти все -- заради чого?
|
|
|
31.07.2012, 08:58
|
#35
|
Новенький
Реєстрація: 19.07.2012
Повідомлень: 12
|
Дуже дякую за пораду, але так страшно наважитися щось змінити так хочеться спокою і щастя. він і незадумується над тим що в нас за сімядля нього мама понад усе , якби не вона може і жили б ми нормально як всі люди , так хочеться якогось тепла в сімї взаєморозуміння.
|
|
|
03.08.2012, 16:23
|
#36
|
Розписався не на жарт
Реєстрація: 07.03.2011
Повідомлень: 148
|
Я також колись думала, що от якби не було, то чоловік не приділяв би їй стільки часу, а більше думав про сімю. Насправді -- це вже така людина, він вихований так, тому є у вашого чоловіка улюблена матуся, яка ним керує чи нема її, близько вона чи далеко -- немає значення. Він дозволив собі поставити вас на друге місце! а так бути немає.
|
|
|
22.08.2012, 08:55
|
#37
|
Новенький
Реєстрація: 19.07.2012
Повідомлень: 12
|
Знаєте дівчата я б вже і рада була розлучитись зі своїм, не відпускає, постійно лякає дитиною, що забере, а ще як побачила новини, що свекруха з своїм сином забрали дитину восьми місячну від мами, і жінка ходить плаче щоб віддали, зверталася в міліцію суд їй сказали що нічим не зможуть допомогти бо в нею з чоловіком однакові права. от і мені страшно стало бо знаю що в мене може бути така ситуація , бо мій чоловік з свекрухую здатні на все. Сижу тепер мовчу і тільки думою ото мені повезло , вийшла заміж на свою голову, краще сама б була тільки б за чим шкодувала за своєю донечкою бо то одна моя радість.......
|
|
|
20.10.2012, 21:07
|
#38
|
Що я тут роблю?
Реєстрація: 28.06.2012
Повідомлень: 2
|
читаю - багато цікавих думок. Може і мені щось порадите, або хоч підтримаєте. Через пристрасть дл алкоголю постійно сварились з чоловіком. В решті решт він пішов. А я залишилась з трьома дітьми. Як дальше жити? З ним неможу, і без нього - важко.
|
|
|
21.10.2012, 11:25
|
#39
|
Наш знайомий
Реєстрація: 29.08.2011
Повідомлень: 49
|
Цитата:
Повідомлення від blaze
читаю - багато цікавих думок. Може і мені щось порадите, або хоч підтримаєте. Через пристрасть дл алкоголю постійно сварились з чоловіком. В решті решт він пішов. А я залишилась з трьома дітьми. Як дальше жити? З ним неможу, і без нього - важко.
|
Важко давати поради. Але якщо з ним "не можеш", то необхідно зразу звикнутися з думкою, що його немає, навчитися жити без нього, а там життя помалу стане налагоджуватися.
|
|
|
21.10.2012, 19:08
|
#40
|
Майстер
Реєстрація: 13.01.2012
Адреса: Львів
Повідомлень: 157
|
blaze, а якщо помогти чоловікові позбутись цієї шкідливої звички? методів на сьогоднішній день купа, щодо ефективності не знаю, але знаю що люди якось виправляються. Почитайте тут же, на форумі історію "мої американські гірки" в розділі "моя історія". Якщо вам важко без нього, а дітям напевне без батька також, то поможіть йому не падати обличчям в болото. Я розумію що скажете, що мені оце легко писати, але мені з якоїсь сторони і шкода пяничок, бо не з хорошого життя спиваються знаю що це за біда вдома...
Останній раз редагувалося Bogema; 21.10.2012 в 19:18.
|
|
|
Опції теми |
|
Опції перегляду |
Лінійний вигляд
|
Ваші права у розділі
|
Ви не можете створювати нові теми
Ви не можете відповідати у темах
Ви не можете прикріпляти вкладення
Ви не можете редагувати свої повідомлення
HTML код Вимк.
|
|
|
Часовий пояс GMT +1, час: 17:06.
|