Мій чоловік більше не хоче дітей, або Шлюб без дітей(Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" 2 (60) БЕРЕЗЕНЬ 2012 року)

[Чіка]

Мої знайомі пара без дітей. Жінка теж ніколи не зможе авагітніти. Але чоловік її не покинув. Знаєте, я деколи їм навіть заздрю. Живуть люди в своє задоволення. Гроші мають, хату мають, машину, дачу. Побували вже майже в усіх куточках світу. Завжди спокійні, привітні. Жінка не обтяжена хатніми клопотами, струнка, догляднута, модна. Так що і без дітей життя цілком нормальне.

[Весна]

А ти Чіка якось при нагоді зазирни в очі своїм знайомим і побачиш, що вони не світяться щастям...

[Чіка]

Ще й як світяться, Весна! Адже мають сімох племінників! І діти ні в чому не знають відмови.

[Емі]

Мені 36 років. І я ніколи не хотіла мати дітей. Чоловік теж не наполягав. Нам і так було добре. І взагалі я в цьому плані не піддавалась на вмовляння родичів та знайомих. Але сталось так, що завагітніла і народила доньку. Тепер для мене немає на світі ріднішої людини. А ось моя сестра в 38 років народила сина від одруженого коханця. Бо піддалась страху залишитись самотньою. Нікому не побажаю такої долі. Ні матеріальної ні моральної підтримки від батька дитини. У нього ж своя сім'я! Щоночі сльози в подушку. Дитина це важка відповідальність. А коли нема її з ким розділити це мука.

[Зіронька]

Я десять довгих років не могла завагітніти. Що тільки ми з чоловіком не пробували. Ми обоє здорові, ніяких хвороб чи відхилень лікарі не знаходили. Я не могла спати ночами. Мені снилося малятко. На роботі не витримувала і втікала з кабінету, коли жінки заводили розмову про дітей або просто хвалились своїми дітками. Я часто плакала. Не знаю де мій чоловік брав сили мене таку витримувати. Я зненавиділа тих, хто мене жалів. Жаліли, бо вважали неповноцінною. А я ж такою не була! Але час брав своє. Я вже не так гостро реагувала на цю тему. Навчилась не дивитись на матусь із візочками на вулиці, чи на малечу, яка бавилась у пісочниці. Мій чоловік мене не покинув через те, що я не народила. На десяту річницю нашого шлюбу ми вирішили обвінчатися у церкві. Бо ж кохання наше за ці роки не згасло, а стало ще сильнішим. Потім була ніч кохання. Лише один акт після якого я побачила дві смужки на тесті. Нашого сина нам дав Господь.

[Роксолана]

Якраз вчора в одній газеті прочитала замітку про те, що жінка народила первістка у 50 років! Ціле життя вони з чоловіком прожили в надії на чудо. Так як ти Зіронька. І чоловік її не покинув. А всіляко підтримував і гарував на кількох роботах аби були гроші на лікування. Вони пережили все: і кепкування сусідів і нерозуміння родичів. Можливо, за їх безмежне терпіння і молитви тепер мають такого бажаного сина. А шлюб без дітей, це зовсім інше. Це життя для себе.

[anet]

і таке життя для себе, Роксолано, можуть вести лише природжені егоїстки, які й не вміють нікого любити!!!! ну уяви собі ситуацію, коли ти прокидаєшся вранці і готуєш сніданок лише для себе, одягаєшся і наводиш красу -- лише для себе! аж страшно! це ж як себе треба вміти любити, щоб самій собі не набриднути!

[Ama de casa]

Хочу поділитися з тими,хто не може завагітніти.Мені поставили діагноз двостороннє запалення яічників,лікар сказав що лікуючись більше 3 років,невідомо чи буду мати дітей.Ходили розмови про розлучення ,бо кожен чоловік хоче стати батьком.В нашому місті жив знахар,який лікував дуже багато відомих людей.Набравши трав,використала свій шанс.Зараз моїм дівчатам 20 і 16 років.Якщо когось зацікавила моя історія пишіть,я з задоволенням допоможу.

[Роксолана]

Не зовсім зрозуміла тебе anet... Або ні, навпаки, це ти не зрозуміла того, про що я писала. Ті, що живуть без дітей, тобто для себе. "Себе" в значенні "Одне для одного", а не лише "Себе" одної.