Про подарунки (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №12 (70) СІЧЕНЬ 2013 РОКУ)

[Роксолана]

...знаєте, Каріно, я собі тут подумала: якщо є люди, такі, як ти, що не соромляться дарувати як подарунок, те, що собі не потрібно, то таким людям і потрібно дарувати такі ж речі. Впевнена, що це вони надовго запам'ятають. Може і образяться, але наступного разу нічого передаровувати не будуть. Я своїй сестрі завжди потрібну їй річ купую, бо наперед питаю, що б вона хотіла. А якщо б мені не підійшов парфюм, я б своїй сестрі його просто так віддала.

[Галя]

Я ось проаналізувала кілька останніх років і дійшла висновку: наші люди лише тим і займаються, що передаровують усе направо-наліво втішаючи себе думкою "не підійде передарує". Ця думка у більшості (суджу по своїй близькій і далекій родині. Родина хоч і далека, але живемо усі близько) стала єдиним критерієм при виборі подарунків. Тому і подарунки я чомусь в останні роки отримую як випила-з'їла-намастила-не підійшло-передарувала. А може це вже вік такий, коли крему проти зморщокі коробці цукерок втішатись треба а не передаровувати?

[Марія]

Повідомлення від Каріна

Он моя свекруха подарувала мені туалетну воду від ейвон. А мені запах не подобається, то я її сестрі передарувала. Не бачу нічого в тому страшного. Упакування ж ціле було.

Підтримую Каріно. Якщо тобі не підійшло, то що, вже передарувати не можна? Я в подібних випадках так само роблю правда докуповую ще якусь дрібничку від себе.

[Роксолана]

Марія, а уяви на хвилинку, що в тому запакованому подарунку лежить вітальна листівка призначена для тебе? Не розумію, навіщо показувати свою невихованість? А якщо парфюм тобі подарував коханий чоловік? І він старався, вибирав аби зробити тобі приємне, а ти його позбуваєшся....
Я ще погоджуся, що наприклад, припустімо, мені подарували соковижималку. А у мене є дві різних. То цю третю, запаковану я можу передарувати на весіллі, на яке мене запросять. Але передаровувати дрібні подарунки це не для мене.

[Михайлина]

Моя свекруха предаровує подарунки. Правда не всі. Корисні, приміром такі, як набір каструль або посуду вона ховає й каже, що потім подарує онукам. А решта передаровується. Але ми на це вже не звертаємо уваги.

[Оксана]

Дякую всім! Цікавим виходить обговорення. Емі, ідея з сертифікатами суперова! Продовжуємо обговорення далі, найцікавіші думки увійдуть до новорічного номера "Жіночого порадника"

[Фанта]

Поділюсь своєю історією: на минулий Новий рік ми запросили до себе своїх друзів дві подружні пари. Звісно кожному ми приготували й подарунки. І ось, коли після дваннадцятої настала мить вручення подарунків одна пара нас просто ошелешила, коли вручала нам свій подарунок. Жінка сказала: я цю шовкову туніку носити все одно не буду, то дарую тобі, а мій Олег люльки не курить, може твій Ігор почне? Це так сексуально! Я була в шоці! Все перевела в жарт. Вже потім вияснилось, що туніку їй сестра з Єгипту привезла, а вона їй не сподобалась, а люлюку її чоловікові колеги на роботі подарували, може прикольнулись абощо, а вона йому ні до чого. Цього року зустрічати з нами Новий рік ми їх до себе не запросимо

[Maria]

Не бачу нічого поганого в передаровуванні. Он за кордоном навіть чек додають до подарунка і кожен, кому не сподобалось подароване, може повернути це в магазин або обміняти річ, якщо вона не підійшла. Й нікому навіть на думку не спадає ображатись.
Я думаю, неприємно тільки коли передаровують користовані або розпаковані речі, або зі словами "мені не підійшло/не сподобалось, то може тобі підійде/сподобається" (це, до речі, справа тактовності і виховання, бо ж може й річ нова і гарна, але подана як непотріб уже й виглядає так). Хоча й цей варіант, коли йдеться про дуже близьких людей і не про урочисту нагоду, не є чимось нечемним. Скажімо, у сестри ювілей, подарую їй з любов ю вибраний годинник, а от з нагоди Дня автомобіліста/студента/шанувальників рукостискань -- парфуми, які мені подарували, але, оскільки я ними не користуюсь і маю багато інших відкритих баночок, то й до них черга навряд чи дійде.
Одним словом, усе залежить від конкретного випадку і ставлення до цього дарувальника і отримувача подарунка.

[руда соня]

Ну, дівчата, що там приховувати, мабуть, кожна з нас щось колись передаровувала з різних причин. Часом на подарунок банально нема грошей, часом бракує часу щось купити... Але коли близька людина постійно передаровує тобі якийсь непотріб, то, може, їй просто чхати на твої вподобання, захоплення... І це вже привід задуматися про стосунки.
А я тепер намагаюся дарувати (принаймні близьким) те, що точно принесе людині радість. Сестрі на день народження, наприклад, спрезентувала її портрет. І це з біса приємно -- бачити, як захоплено людина сприймає те, що призначене власне їй.
А ще мене цікавить питання: хто як ставиться до ситуації, коли тебе силоміць обдаровують чимось дорогим, а ти не маєш змоги віддячити тим самим? Мене це сильно "напружує", а вас?

[настя]

Ніколи не вдавалася до передаровування. А от сама не раз ставала його "жертвою" - "несвіжі" помади, туші без упаковки, якийсь дешевий китайський непотріб, відрекомендований як "оригінальний сувенір", на три розміри більший халат... Скінчилося все тоді, коли відплатила таким дарувальницям (їх, на щастя, було небагато) тією ж монетою - замість гарних подарунків, які завжди робила їм, зважилася і вручила щось несуттєве в розцяцькованих коробках. Вони все зрозуміли без слів.
А загалом дарую або гроші, якщо не уявляю, що людині потрібно, або те, чого вона хоче і якось обмовилася про це, а мені це по кишені + квіти, цукерки.
Подарунок може бути недорогим, але дуже цінним, якщо він доречний.