спільне проживання до одруження (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" 3 (61) КВІТЕНЬ 2012 року)

[galyna2104]

Повідомлення від Bogema

Дякую, Галино, за розуміння ви праві за поблажки, про це говорять і батьки. як колись сказала мені одна хороша людина "Чоловіка треба виховувати до весілля, бо потім слова в домі не матимеш"

Золоті слова! Аот мені цього свого часу не було кому сказати...

[Роксолана]

Золоті слова Bogema! Цілком погоджуюсь. А ось спільному проживанню кажу - ні. Моя думка така: ну має бути в цьому житті щось чисте перед весіллям! Я не про інтим. Про щось духовне, почуття. Ну щоб було відчуття, що ось нова сторінка жіття після весілля буде. Щаслива! А не так, вчора спали, їли разом, потім в окремі машини сіли поїхали до загсу, позабавлялись і знову спати,їсти разом. Ну немає відчуття, що ось, щось змінилося. Тепер ми - подружжя.

[Bogema]

В нас кожного дня все змінюється. Навіть в рутині можна знайти щастя

Я згідна кожного дня разом їсти, спати і забавлятись і завжди ціную ті миті, коли ми разом обнявшись щовечора дивимося фільм. Мені завжди цього мало і мало

Якщо і після весілля то буде - то ось воно моє щастя

[Роксолана]

Рада, що в тебе все так добре. Але я все-таки лишаюся при своїй думці

[Світлана]

Я згідна кожного дня разом їсти, спати і забавлятись і завжди ціную ті миті, коли ми разом обнявшись щовечора дивимося фільм. Мені завжди цього мало і мало
Тобі дуже пасує цей настрій!!!! Відчувається, що ти щаслива тут і тепер, а заради цього можна все віддати... Стосовно побуту, теж згодна з усім, сказаним вище: я в перші роки одруження хотіла бути господинею в усіх домашніх справах, - чоловік не перечив і залишив цей "спадок" на подальше супружнє життя. Не знаю, на кого тепер ображатися, коли сама все вмію, а моє кохання розповідає мені про зорі, які через втому не завжди помічаю... А змінити ситуацію - ох, як архіскладно, але це вже інша тема...

[anet]

Я цей форум тоже люблю, саме за те, що можна почути думку і таку, що зрозуміє, і таку, яка щось заперечить. Бо правда -- десь посередині! А ще розумію, які Богемо, ваші батьки мудрі люди!!!!!! Правильно -- поживете разом, розчаруєтеся в своєму обранцеві і спокійно повернетеся під їхнє тепле батьківське крило!!!!!!!!!!
Як правило, саме на таке надіяться батьки, коли дозволяють ДОНЬЦІ жити цивільним шлюбом. Для чоловіків це не дивина. Живуть вільним життям, зійшовся, розлучився і так далі. а жінка хоче весілля, усіх атрибутів. Якщо на це нема грошей, то вистачить просто розписатися і знати, що він тебе любить назавжди, а не тільки тут і зараз. а як буде завтра -- побачимо! Це нечесно по відоношенні насамперед до жінки!

[Bogema]

anet,мої батьки не прагнуть щоб я поверталась під їхнє крило,бо з-під нього і не вилізала))) мої батьки розлучені,в мене прекрасні,дружні відносини з обома. І двоє говорять про те,що якби до весілля мали б змогу пожити то зрозуміли характери одне одного. Я свідок їхнього втраченого кохання через важкі характери. Тому,щоб їхня доця не ламала життя,вони запропонували такий варіант спочатку мені. А я коханому. Отож, в цій ситуації ініціатор-жінка і я розумію яку відповідальність за свою честь взяла мене це не лякає,бо часом коханий більше нервує і перепитує "правда,ти за мене вийдеш?"

[anika]

Згодна з galyna2104 на 100%,хочете жити разом живіть, не хочете не живіть.З попередніх висловлювань виходить, що головне мужика "захомутати", а далі вже як вийде.На мою думку так не має бути.Bogema живіть і насолоджуйтесь життям, тільки виховувати чоловіка не потрібно. Це повинні робити батьки, а ви любіть його і будьте щасливі.

[Bogema]

Аніка, та вже нема кого хомутати, якщо спільно живемо

[Весна]

А в мене навіть думки не виникало щоб до весілля разом жити. Для мене це ну... як примірка мештів. тільки замість мештів тут інтим. Впевнена Bogema,що саме це вас і тримає наразі разом. Особисто я проти таких речей. Бо набридне один можна приміряти іншого. Я саме так вважаю.