Пологи. Жах чи щастя? (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" 11 (57) ГРУДЕНЬ 2011 року)

[Алена]

Повідомлення від anet

Найкраща порада кожній вагітній жінці -- це не слухати ніяких порад, як каже мудра Галина. Бо кожна, одна поперед другої будуть розказувати страшилки про свої геройства у пологовому і правди в тому буде ну дуже трошки. А ті хто важко народжував ніколи нікому нічого не розкажуть, щоб не дай Боже комусь таке пережити! Та й найголовніше, що не одна народжувала, а отже і у вас все вийде дуже добре! Успіху!

В тому, що про важкі пологи всього не розказують, я з вами повністю згодна, тому що, по-перше, важкі пологи пов’язані з певними патологіями і зустрічаються не так часто, як здається на перший погляд. Тож немає потреби лякати майбутню мамочку різними жахіттями, щоб "не брала дурного до голови".
Наприклад, я родила в 34 роки. Вважається, що для перших пологів це трохи запізно і, чесно кажучи, це правда. У мене просто не починалася родова діяльність і в кінці 42 тижня мене 2 дні стимулювали (уколи та різні болючі і неприємні речі). Сам процес пологів, звичайно, теж затягнувся, бо дитина була велика - 4 кг і кістки голови у неї вже були не такі м’які, як у тих, хто родиться на 39-40 тижнях. Тож було усе - і витискали і сильно мене розрізали, щоб витягнути дитину. Проте, мушу зауважити, що я мала щастя попасти на прекрасну зміну. Процес пологів зайняв більше 12 годин і увесь той час біля мене чергували, як могли допомагали. Я родила на Батальній у відділенні патології і пологи у мене приймала старший акушер, прізвища не пам’ятаю, її всі звали Люся. Вже пройшло майже 2 роки з того часу, проте я не перестаю дякувати Богу, що потрапила саме до неї. У цієї людини золоті руки - на дитині, враховуючи весь процес пологів, ні гематом, ні жодної подряпинки не було.
Тож, Марія, моя вам порада, шукайте не гарного лікаря, а акушера, тому що практично усе в процесі пологів залежить від нього.

[Ліла]

Не переживай, Маріє! Вагітність природний стан жінки. Тим більше, як ти кажеш ніхто з твоїх рідних проблем не мав. То й ти не матимеш. Головне зараз це твій психологічний стан. Я так розумію, твоя дитинка бажана й очікувана. Тож зосередься на цьомуі не думай про погане. Я робила саме так.

[Ірина]

Маріє, не слухай нікого. Я коли була вагітна вперше теж слухала розповіді як у мене розійдуться кістки і я буду чути цей хрускіт, що лікарі аби не морочитись будуть пропонувати мені різні уколи аби процес пішов швидше, а потім це все відобразиться на дитині, що будуть лякати мене, що дитинка завелика і треба кесарити, і ще багато чого лякливого. Так, мені було страшно. Як це все буде виглядати. Але мене підтримувала моя мама. Вона казала: не перживай, дитя там не залишиться, все буде добре. Так що налаштуйся позитивно, не слухай страшилок. Зосередься на скорій зустрічі з малюком.

[Zik]

Я народжувала у 19-ть і до останнього нке розуміла що зі мною буде відбуватись. Ну трохи заболів живіт, викликав чоловік швидку, мене завезли у пологовий, довго оформляли, клізма в туалеті без дверей, догола роздягнена у душі без дверей. А на дворі був грудень (!) Відповідно і в приймальній не літо було. Потім завели мене в палату. Ліжка височенні, ледве вишкрябалась туди з животом. Ну і наївна думала спати, бо вже була 12-та ночі. Як заходить лікар і каже, хто тут спати зібрався, давай зараз укольчик зроблю і вмить родиш. Я відмовилась, не хотіла дитині шкоди завдавати, тож відмучила все, що природою відведено. На жаль, розриви були. мене шили наживо, без знеболювального. Потім викатили на каталці у коридор. А я спати страшенно хотіла, то мене ходили будили щохвилини, думали аби не знепритомніла чи що? Найбільше потім переживала за дитину. Бо це тепер дитя одразу з мамою, а коли я родила то діти окремо були. І що робили ті дитячі медсестри: не приносять дитину раз, другий, спеціально. Аби потім матусі носили їм гроші. Так що я була рада, коли нарешті опинилась з малюком удома.

[anet]

я погоджуюся, що поради потрібні, але іншого характеру -- скажімо, я всім подругам перед їх пологами радила взяти побільше дрібних грошей (нянічкам, санітаркам, медсестрам, масаж грудей). А ще раджу вчитися відпочивати і культурно випроваджувати небажаних відвідувачів! А самі пологи -- це те, чого уникнути жодній вагітній не вдасться!!!! Родити рано чи пізно все одно доведеться! ну і коронна порада -- помийте голову перед пологами, бо потім не захочеться приймати вітання у не зовсім гарному і комфортному вигляді, і в роддомі цього зробити вам не вдасться!http://poradnyk.org.ua/images/smilies/biggrin.gif