Кого обрати між двома дорогими людьми (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №8 (90) ВЕРЕСЕНЬ 2014 РОКУ)

[руда соня]

Оленко, як варіант -- поїхати жити зовсім в інше місто. Так би мовити, ні вашим ні нашим. Кар'єру все одно з нуля доведеться будувати. І до того ж настає час, коли доводиться самому приймати рішення, не озираючись на бажання батьків, свекрів, кума,брата, бабці з сусідньої квартири... Прислухайтеся до себе: де ви хочете жити, яким уявляєте ваш дім? Так само нехай подумає ваш чоловік. А потім обговоріть всі плюси і мінуси. Якщо у вас гарні, довірчі стосунки, ви знайдете варіант, який буде влаштовувати насамперед вас двох. Моя близька подруга з чоловіком свого часу робили те, про що їх просили його батьки. Треба було переїхати у його батьківську хату, зробити там ремонт і доглянути господарку, поки ті на заробітках, -- і вони поїхали. Пожили там кілька років, попрацювали... Потім треба було допомогти старенькій самотній родичці в іншому селі. Поїхали й туди на кілька років, пожили, попрацювали. А їхня хата за 15 років спільного життя лишилася необлаштована. Отак. Тому треба робити те, що потрібно насамперед вашій сім'ї.

[Maria]

Дуже важко обернути все так, щоб, мовляв, і вовки були ситі, і вівці цілі. Розумію, що ви хочете бачити щасливими усіх людей, яких любите, не хочете засмучувати їх, а для цього поступаєтесь навіть власними бажаннями. Он ви навіть не пишете, де хочете жити власне ви.
Та все ж зі слів, якими ви передали суть проблеми, у мене склалося враження, що жити ви хочете з чоловіком і що вас ображає нерозуміння батьків.
Оскільки сваритись з ними і потім мучитись, що вони вами незадоволені (а догодити своїм батька мріють усі діти на світі), ви не хочете, то вам потрібно їх переконати.
Коли ми з чоловіком перед весіллям ходили на церковні науки, то там з-поміж інших була одна лекція, присвячена тому, як поводитись у схожих ситуаціях: на чий бік ставати, опинившись між двох вогнів. При чому лекцію вели і священик, і світський психолог, а присутні були і наречені, і їх батьки. Так от, усі недвозначно почули: молода сім я -- це як окрема держава, і ніхто, навіть з найкращими намірами і навіть (а може й особливо) батьки не мають права втручатися, а тим більше на чомусь наполягати. І тому, коли постає питання або або, то молоді не повинні почуватися винними, якщо оберуть власну сім ю, а батьки мають гріх, якщо ставлять перед таким вибором свою дитину.
Ясна річ, ситуації бувають різні, й кожна конкретна може бути наповнена якимсь нюансами. Але суть тут одна: сім я -- це чоловік, дружина і діти, всі інші -- родина.
Не знаю, чи ця порада допоможе переконати ваших батьків, але сподіваюсь, що хоч вам дасть можливість зробити вибір і залишитися у злагоді зі собою.

[Каріна]

Я вважаю батьки можуть в певних ситуаціях щось порадити, підказати. Але на мою думку лише у тих випадках, ну коли життя в дітей не дуже добре складається. Наприкла, чоловік пияк абощо. А щоб так ставити ультиматум, коли все гаразд... цього я не розумію. Щодо порад, то раджу вам дівчата, прислухатись до слів батьків, але не слідувати сліпо їх бажанням. Звичайно, у ваших батьків багатий життєвий досвід і вони, можливо пережили схожу ситуацію, знають, як краще вчинити. Але, раджу їх вислухати щоб надалі були хороші стосунки без емоцій. А ось як чинити вирішуйте самі, враховуючи власні бажання та інтереси.

[Каріна]

І звичайно, дружина має йти за своїм чоловіком.

[Ірина]

Переконана, батьки не повинні, не мають права втручатись в сімейні справи дітей. Це окрема сім’я, зі своїми правила і баченнями. Батьки можуть давати лише поради і лише тоді, коли це потрібно їхній дочці або сину. Коли їх дитина прийде і скаже:"Мамо, тату, я не знаю, що мені далі робити, допоможіть". А так щоб ставити ультиматум то це думаю можна лише тоді, коли впевнені, що без їхньої поради, допомоги та підтримки у їх дитини не буде щастя в особистому житті. Піклуватися про власних дітей — це не нав’язувати їм своїх життєвих принципів така моя думка.