Пологи. Жах чи щастя? (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" 11 (57) ГРУДЕНЬ 2011 року)

[Алена]

Повідомлення від anet

Найкраща порада кожній вагітній жінці -- це не слухати ніяких порад, як каже мудра Галина. Бо кожна, одна поперед другої будуть розказувати страшилки про свої геройства у пологовому і правди в тому буде ну дуже трошки. А ті хто важко народжував ніколи нікому нічого не розкажуть, щоб не дай Боже комусь таке пережити! Та й найголовніше, що не одна народжувала, а отже і у вас все вийде дуже добре! Успіху!

В тому, що про важкі пологи всього не розказують, я з вами повністю згодна, тому що, по-перше, важкі пологи пов’язані з певними патологіями і зустрічаються не так часто, як здається на перший погляд. Тож немає потреби лякати майбутню мамочку різними жахіттями, щоб "не брала дурного до голови".
Наприклад, я родила в 34 роки. Вважається, що для перших пологів це трохи запізно і, чесно кажучи, це правда. У мене просто не починалася родова діяльність і в кінці 42 тижня мене 2 дні стимулювали (уколи та різні болючі і неприємні речі). Сам процес пологів, звичайно, теж затягнувся, бо дитина була велика - 4 кг і кістки голови у неї вже були не такі м’які, як у тих, хто родиться на 39-40 тижнях. Тож було усе - і витискали і сильно мене розрізали, щоб витягнути дитину. Проте, мушу зауважити, що я мала щастя попасти на прекрасну зміну. Процес пологів зайняв більше 12 годин і увесь той час біля мене чергували, як могли допомагали. Я родила на Батальній у відділенні патології і пологи у мене приймала старший акушер, прізвища не пам’ятаю, її всі звали Люся. Вже пройшло майже 2 роки з того часу, проте я не перестаю дякувати Богу, що потрапила саме до неї. У цієї людини золоті руки - на дитині, враховуючи весь процес пологів, ні гематом, ні жодної подряпинки не було.
Тож, Марія, моя вам порада, шукайте не гарного лікаря, а акушера, тому що практично усе в процесі пологів залежить від нього.