Згідна, правильно говориш Невгамовна. Але є один нюанс: люди, що пробують боротися з узалежненням рідних, поступово самі стають жертвами. Дехто теж спивається, а у декого, хто встоїть перед алкоголем, життя стає некерованим, вони втрачають фізичне, душевне здоров’я. Вони увесь час у депресивному стані, увесь час в очікуванні, напружені. Так, Невгамовна, вони перетворюються в співузалежнених. Їх життя зводиться до контролю поведінки рідної особи, відтак вони забувають про своє життя. Нагальна потреба рятувати рідну людину це перша ознака співузалежнення. Ще гірше ведеться дітям, онукам, тобто найменшим. Постійний страх, встид, почуття провини. Тобто ознаки жертви. Відтак в дітей може розвинутись безсоння їм може стати нецікавим саме життя. І я впевнна, що найперше допомоги потребують співузалежнені. Адже вони при пам'яті якщо дорослі і діти, бо вони найменші.
Співчуваю, тобі Ірина. Але чим допомогти на жаль, не пораджу. Не скажу ж тобі покинути рідну людину і забити на батька. Але ви ще можете врятуватися самі, врятувати маму, своїх дітей.
|
06.01.2013, 10:38
Древовидний вигляд