Що буде, якщо порушити обітницю? (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №10 (92) ЖОВТЕНЬ 2014 РОКУ)

[Kaluna]

Знаєте, дівчата, поділюся з вами своєю історією, але перед цим скажу, не варто давати нездійсненних обітниць, таких як твоя подруга Alex. Дванадцять років тому на межі життя і смерті перебував мій син після автомобільної аварії. Тоді я дала обітницю, що якщо Господь врятує мого сина я покину чоловіка. Син залишився живим, я мужньо дотримала обітниці. З чоловіком розлучилася. А тепер знаю, що сама зіпсувала собі життя. Навіть більше життя своєму сину, якого позбавила батька, чоловіку, який не розумів причини такої моєї поведінки. Бо ж про те, що я дала обітницю я йому не говорила. Коли я вже не могла справитись із цим душевним болем я пішла на сповідь, а там священник відкрив мені очі, що такі обітниці можна давати лише з благословення священника. Якщо цього нема то і обітниця немає сили. Тож Alex спитай у своєї подруги чи була вона у священника, чи отримала благословення на свою обітницю. Якщо ні нехай не калічить собі життя. Я знаю, що таке з одного боку самотність, особливо, коли сама себе на таке прирікаєш, а з іншого боку нерозділене кохання, коли ти для когось порожнє місце…

[Роксолана]

Ов-ва, це ж треба! А я й не знала, що обітниці потрібно з благословення священника давати...

[Фанта]

Не варто сліпо виконувати обіцяне і бути вірним клятві. згадайте Ірода, який не забажав відмовитися від своєї обіцянки і стратив Іоана. Читате Біблію. Усі заповіді в ній дані нам не для страждань та смерті, а для життя. Кожна має право на своє жіноче щастя.

[Lady Gaga]

Що тут думати? Кожен з нас власник свого слова. Захотіла дала, захотіла забрала. А всі ці роздуми про те що буде це лише прояв совісті. Це вже у кого як вона розвинена. Я в щоці Kaluna від твоєї історії! Під впливом емоцій розбити власну сім’ю! Не нам вирішувати хто буде жити, а хто ні. Будь яке втручання в долю іншого може призвести до ще трагічніших подій. І твоя історія цьому приклад. Можливо твій син і так би одужав і зростав би щасливо біля батька, а так ти зробила лише гірше. І собі і всім. Висновок з твоєї історії лише один, у тебе дуже розвинена совість.

[Оксана]

Дякую всім за цікаві пости. Візьму цю тему для друку у журналі. Приєднуйтесь усі, хто має що сказати.

[Lady Gaga]

Люблю ваш журнал, завжди читаю ))) Дякую за цікаві статті із психологом.

[Ірина]

Дівчата, припиніть. Нічого не буде якщо порушити обіницю. Світ не зупиниться через це , нікому гірше не стане, крім вас самих.Перш ніж щось обіцяти портібно думати. Правильно нас казки вчать "ранок вечора мудріший". Згадайте Скарлетт з "Віднесених вітром" і її знамениту фразу "подумаю про це завтра". Ось де воно рішення усіх наших проблем. За ніч емоції вщухнуть і рішення проблеми чи складної життєвої ситуації саме знайдеться. Нема чого бігти поперед паравоза і обіцяти обираючи найлегше. Аякже, легше пообіцяти і чекати здійснення бажання ніж справді щось робити. А те, що бажання твоєї подруги збулося Alex то просто збіг. Нічого містичного і таємничого у цьому немає. І нічого їй не буде якщо вона свою обітницю порушить. Якщо їй так лячно нехай піде на сповідь.

[руда соня]

Обана! Оце ви заспокоїли, Ірино.Так ми договоримося до того, що й Бога над нами нема. Кожен сам господар своєї долі, сам собі режисер і все таке. А все, про що нам кажуть святі отці, чого вчить Біблія -- це все байки для довірливих простачків. Тим часом на сповіді взагалі може трапитися такий священик, якому все одно, що має сказати йому людина, що в неї на душі, він просто виконує завчений ритуал, не вслухаючись у суть. Є ж такі, й не секрет, і не переконуйте мене, що таких не знаєте. Думаєте, що можна, переклавши відповідальність на іншу людину (в даному випадку на священика), стати вільним від обітниці? Це ж обіцянка, дана людиною Богові, а не якомусь там випадковому чуваку. Я не те що дуже правильна, не знаю, як би я повелася в такій ситуації, але порушувати обітницю -- це тяжкий гріх, однозначно.

[Ірина]

Так от власне руда соня, що священнику по барабану, але ж жінка того не знатиме. Їй полегшае, а їй це якраз і потрібно.

[Maria]

Далека від думки, щоб назвати обітниці маячнею. Але (і сподіваюсь, мої слова не прозвучать блюзнірством) мені здається, Бог не бюрократ. Маю на увазі, що обітниці -- це не угода з банком, в разі не виконання якої на вас чигатимуть колектори. Вірю, що Бог любить людей і їхнє щастя Його не ображає. Швидше навпаки: наполегливі, які боролися за своє щастя, будуть винагороджені.
Думаю, якщо дівчина так ревно молилась і так багато пообіцяла, Бог, ясна річ, допоміг їй. Але невже він лихвар і відразу відбере те, що дав, якщо дівчина схоче стати щасливою? Впевнена, що ні.
Інша річ, якщо дівчина щаслива у дотриманні обітниці. Якщо це її не обтяжує, якщо вона не грішить тепер жалем за дану обітницю, якщо не стала дратівливою і не звинувачує усіх навколо, як це буває з озлобленими людьми.
У дитинстві мене вразила історія про Авраама, якому Бог наказав довести свою безмежну любов і зарізати єдиного сина. І батько зважився на це, але Бог останньої миті стримав його. Можливо, справа саме в намірі пожертвувати аж так багато, а не в самій жертві?
Ця дівчина, мабуть, не прислухається до всіх наших слів. Але мудрий священик порадить їй щось конкретне. Молитви, прощу, піст, легшу обітницю тощо.