ЗРАДА (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №4 (86) ТРАВЕНЬ 2014 р.)

[Марія2012]

Дякую вам дівчата за підтримку. Після того як я виклала свою проблему на форумі мені стало набагато легше. Тепер я можу заново почати життя.

[руда соня]

А знаєте що, Маріє? Підіть до сповіді та розкажіть священикові про свій гріх. Він призначить вам молитви для покаяння, і після того, як висповідаєтесь і помолитесь, тягар з душі спаде. Щиро вам раджу. А чоловікові не розповідайте. Не треба руйнувати ваші взаємини. Він пробачить, напевне, але беззастережно вірити вам уже не буде.

[Марія2012]

В сповіді я вже була, признаюсь чесно стало легше, але спогоади всеодно залишились, як подивлюсь на чоловіка і як згадаю всеодно не можу собі простити, але найгірше не розумію як я так могла вчинити і навіщо мені це було потрібно. Розуміється, що велика помилка вже після того як вчинив цю помилку.

[руда соня]

Це просто свідчить про те, що у вас є совість. Не мучтеся аж так, мине ще деякий час і ви потроху почнете забувати. Півроку -- не такий уже й великий термін, особливо якщо у вас були якісь почуття до вашого приятеля. А своєму чоловікові не варто розповідати, подумайте просто, чи полегшає вам, коли йому буде боляче...

[Марія2012]

Я його дуже добре знаю. Якщо таке йому сказати, то це буде кінець. Він у мене був перший, а якщо дізнається, про зраду то це його може вбити. Я трошка запізно зрозуміла, що кращого за нього не має і тому не залишила сім`ю, як цього дуже хотів приятель.

[Аліна]

Ви знаєте , напевно мало так статись,щоб Ви справді переконались в тому,що ваш чоловік і є найкращий!це досвід,хоч і гіркий.......А ця таємниця повинна бути лише вашою,і не знайдеться така людина якій можна було б поділитись нею.... навіть якщо Ви маєте хороших друзів та батьків не потрібно нікому цього знати,не говорячи вже про чоловіка!!!! Ви поділились,Ви почули поради,Ви зробили висновки------------а тепер відпустіть це від себе,це важко,але повірне з цим жити ще важче!!!!!!! забудьте,внушіть собі ,що нічого не було,а був лиш сон,який після пробудження дуже важко згадати! станьте вільною,Вам це дуже потрібно!!! ВИ ЗМОЖЕТЕ

[Марія2012]

Я повністю згідна з вашими словами. Мені дуже потрібно було комусь про це розповісти. Подружка сьогодні подружка, а завтра найлютіший вогог і весь світ знає про мою таємницю. А форум це найкращий вихід, правда після всіх думок щодо моєї таємниці я для себе багато зрозуміла. І дуже вдячна тим хто мене підтримав. Тепер я іншими очима дивлюсь на життя і більше ніколи так не зроблю. І дуже б хотіла щоб ніхто так не обпікався як я обпеклась, бо як би там не було, а свій чоловік є найкращим. Дякую вам Аліно за такі розумні слова, в них 100% правди.

[Аліна]

Марієчка,почніть життя з нової сторінки і знайте Ви найкраща дружина і мати,цінуйте себе і пам,ятайте в тому,що Ви така є і величезна заслуга вашого чоловіка! цінуйте його,любіть,розчиняйтесь в ньому і пам,ятайте що це одна з найрідніших людей для вас на цій землі,тому бережіть одне одного! залишіть свої спогади тут на форумі і більше ніколи не повертайтесь до них-зітріть це все зі своєї пам,яті і поставте в кінці велику крапку!!! p.s-після прочитаних рядків,якщо Ви справді хочете перевернути цю сторінку вашого життя,ніколи більше не заходьте на цю тему,відпустіть її від себе, ніби це було не з Вами,лише тоді у Вас відкриється друге дихання і Ви зможете на повні груди вдихнути і зажити новим ,щасливим і сповненим любові,довіри і чесності життям!!! Бажаю Вам сили це зробити!!!!!!!! я вірю у ВАС

[Лєна]

Зрада-вона,мабуть,інколи необхідна,а можливо це я себе так тішу.А навіть толком не зрадила чоловікові,а всерівно мучить.Я з ним познакомилась случайно,ми з дівчатами рішили трохи відпочити від буддености і навіть не замітили коли випили лишнього,а тут він(до речі теж жонатий)провів мене додом.Які у нього ніжні руки.....у мене тільки від його доторку мурашки по шкірі йшли,я такого не відчувала давно,ми стояли під місячним сяйвом і цілувались,і між нами була така пристрасть.....Ми тільки цілувались,я так і не змогла зрадити своєму чоловікові,хоть так хотілось.Я його люблю(свого чоловіка)-говори я собі у подумці,мабуть це і помішало мені йому віддатись.Я відчувала себе школяркою,яка ховається від батьків,щоб ніхто не побачив,і це мені подобалось,дуже подобалось,між нами була така пристрасть,мабуть мені цьго нехватало з чоловіком,будденість захлиснула нас.Я й не знаю чого мені так погано, я ж не змогла толкоп зрадити,це були просто поцілунки.А саме обідно,що для цьго мущини,я просто ніхто,у нього таких як я багато(потім мені сказали),а для мене це так багато значило.А мені так це сподобалось,а якщо я колись не стримаюсь і зраджу з кимось іншим?Це мені не дає спокою

[Стелла]

Про зраду можу розповісти сама. Знаю, що мене будуть засуджувати, але дуже потрібно виговоритися. Заміжня 1,5 роки, до цього зустрічалися 6 років. Ми перші один в одного. Чоловік мене дуже кохає, і я його. Він для мене і друг, і коханий, і дитина (своїх ще не має). Але у нас існують матеріально-побутові проблеми: живемо з його батьками. наче й самі по собі, але все ж з кимось. Та справа не в цім. До зустрічі з майбутнім чоловіком у мене завжди були старші чоловіки (на той час мені було 17 а йому 25), а з чоловіком ми одногодки. І мене завжди тягне до старших. Одного разу ще задовго до весілля я зрадила йому. Трапилося це у моєму відрядженні з чоловіком старшим за мене на 19 років (тоді мені було 22, йому 41). Це був один раз. Тепер, після весілля мені дуже не вистачає уваги з боку чоловіків, відчуття таке -що я не нагулялася. А тому одного разу, знову у відряджені, до мене проявив увагу мій колоега -знову старший на 18,5 років (зараз мені 25, йому 44). Бажання його було таке сильне, що навіть по телефону я заводилася. А тому зрада виникла. Він розлучений, уже декілька років проживає сам. Він успішний, проте не вродливий, але впевнений у собі, що ще більше заводить. Секс з ним подобається, хоча розміри дуже скромні порівняно з моїм чоловіком. Ми проживаємо у різних містах, бачимося лише коли випаде нагода потрапити у відрядження. всього то у нас і було таких чотири романтичних зустрічі. Більше місяця ми не спілкувалися -в той час виявилося, що я вагітна. За моїми прогнозами від чоловіка, за лікарями- від коханця. На 5 тижні трапився викидень. Коли виписували з лікарні знову зателефонував коханець (про вагітність нічого не знав і не знатиме). Після ще одного місяця спілкування по телефону ми знову зустрілися. Приємний секс... І тривожні думки. Мені бридко від того, що я так безжально зраджую чоловіка, і не можу відмовитися від коханця. Мені так подобається увага на сторон...