Свекруха - монстр! (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" 8 (78) ВЕРЕСЕНЬ 2013 року)

[Світлана]

ПІДТРИМУЮ!!!!

[anet]

Ну так, розуміння і любов до мами потрібно шанувати! Але якщо свекруха вдова, то син мусить виконувати все, що б робив її чоловік! (Тільки попрошу без пошлості). Тобто, для своєї сімї не залишається ні сили ні часу, ні здоровя. На маму кричати і ображатися не можна, а от жінці -- все сповна! Тому ця бідна жінка й починає вважати свекруху монстром, який руйнує її сімейне щастя!

[anika]

galyna2104 щиро рада за вас, добре, що хоч комусь в цому везе. Мені не дуже.Хоча версія, "чим більша відстань, тим кращі стосунки"спрацьовує.

[anet]

та, дорогу сімейку найбільше любиш на фото!!! Чим дальше -- тим ліпше. Свекрухами мені здається народжуються, а не стають. В мене в коліжанки сину -- 7 років, а я вже бачу, що її майбутня невістка буде бідна. Постіне незадоволення вчинками інших, щоб не зробив -- усе не так! Похвалиш -- зле, змовчиш -- ще гірше! Я не знаю як їх виховуюють!!!!!! Я свою дуже люблю -- коли вона далеко на селі і не дзвонить!!!!!!! Що буває вкрай рідко!

[Маша]

Дівчата. Моя свекруха - монстр. Вона постійно пхається до моєї сімї. і як тільки влізе то дома страшне що робиться, Чоловік своєї голови немає слухає тільки її. я вже не витримую може б і розлучилася з ним , та грозиться забрати дитину в мене. Їй нічого сказати не можу бо чоловік якби знав то прибив би

[blaze]

от і моя свекруха постійно синочка проти мене настроювала. Нещодавно ми розійшлись. Ще не розлучились, але до того йде. Вже три тижні живе зі своїми батьками, до дітей раз на кілька днів заглядає. А вона по всьому селу мене обмовляє, ходить плаче, що я погань. А що синочок її алкоголік - то це я винна, що допустила до цього.

[Світлана]

Є сліпа материнська любов - і тут нічого не вдієш! Свекрухи не в силах "віддати" свого сина іншій жінці - і тут народжуються ревнощі, невдоволення, бажання будь-що затьмарити образ коханої (для сина жінки). Вони так захоплюються "війною", що не розуміють, що цим руйнують не лише сім'ю, але й все майбутнє сина і його дітей...

[Сашечка]

Близько року тому я покинула роботу, друзів і з маленькою тримісячною донечкою і (слава Богу) з чоловіком переїхала від свекрухи на зйомну хату у селі. Важко, але велика відстань покращила наші стосунки, вони стали нейтральні((( Я дуже вдячна чоловіку, що він мене підтримав. А на свекруху я не ображаюсь - вона нещасна жінка - син вибрав не її, єдина онучка росте, а вона не бачить, живе сама.
Є гарна фраза: Хороша свекруха дочку матиме, а погана - сина втратить...
Бажаю всім бути гарними свекрухами і хорошими невістками.

[Русалонька]

А у мене байдужа свекруха. Чоловік, її син, помер. Не знаю, чи радіти мені з того її ставлення до нас чи навпаки. Її онучці вже сімнадцять років, а вона хоч би поцікавилась коли, як вона. Чи має репетиторів, бо поступлення у цьому році. Чи має твоя мама гроші на твій випускний, який незабаром і т. д. Якось на вихідні мала до неї у гості поїхала. Приїхала і розказує: баба казала, що вона за мене молиться весь час. Хіба такою має бути бабця? Хіба її молитви можуть замінити живе спілкування з дитиною? Мене вона невісткою не хотіла бачити, а я бачучи таке ставлення і не напрошувалася їй у дочки. А ось таке її ставлення до дитини її онуки мені незрозуміле.

[Маруська]

Знаєте, ви всі праві є різні свекрухи одні хороші а інші ні. Моя свекруха як справжній монстр. Бачачи в моєму домі добробут і щастя вона наводить на мене наклети, настроює чоловіка проти мене, який після розмови з нею стає також монстром.