Чи є життя після розлучення? (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №3 (49) КВІТЕНЬ 2011 РОКУ) - Сторінка 2

Олена · 08.03.2011, 20:22

Алісо, ви запитували яким було моє сімейне життя? Звичайним. Дім, робота, дім. В нас не було дітей. Якось він сказав, що затримається на роботі.... потім ще і ще... Одного дня я побачила його на вулиці із жінкою. Коли він прийшов додому влаштувала скандал. Він зібрав речі і пішов. Але ж я всі ці роки кохала його, довіряла йому. Пробачте, мені боляче це згадувати...

anet · 10.03.2011, 15:07

А має бути? Якщо сімя гармонійна, то й друзі, розваги та вечірки у них спільні. Я розумію, що Олена натякає на дівчачі посиденьки, але мені, заміжній жінці, шкода часу на це. Мені цікаво відпочивати сімями. Чоловіки готують шашлик, жінки поруч обговорюють нове вбрання королеви Франції, а поруч -- діти грають в бадмінтон. Оце я розумію ідилія!!!!!!!!

Alex · 12.03.2011, 12:19

Думаю, пiсля розлучення. аби вiдволiктись i не впасти в апатiю
поринути в роботу. Примусити себе до чогось активного. Звичайно
повнiстю вiд "нiкчемностi життя" не вiдвернешся. Думки все одно в
голову лiзтимуть, особливо вночi. Але варто таки проаналiзувати
колишнє життя, знайти першопричину проблеми, зробити висновки.
Аби не повторити їх ще раз. I одного дня прокинешся i зможеш
навкруги озирнутися, i побачиш нове кохання...

Роксолана · 12.03.2011, 12:25

Аби пiсля розлучення було нове життя треба перш за все вiдпустити
минуле. Почати жити теперiшнiм i майбутнiм. Стати вiдкритою для
свiту. Радiти кожному новому дню. Навiть тодi, коли їдеш у
маршрутцi на роботу. Не спустошувати душу пригнiченими думками.
Розповiм вам по секрету, навiть моя бабцi в 60 рокiв змогла
розпочати нове життя. Не розумiю, чому молодi жiнки ховають себе
вiд свiту замолоду...

Галя · 12.03.2011, 12:37

Багато хто переживає розлучення. Але хтось може себе взяти в
руки, а хтось впадає в затяжну депресiю. Аби жити далi, пiсля
розлучення, головне, не зациклюватися на тому, що сталося. Що
минуло, вже не повернеш. Треба звикнути до того, що це минуле.
Його вже немає у твоєму життi. Життя триває i пiсля розлучення. А
багато хто, за своїм болем i нещастям просто не помiчає цього
свiту. Шкода таких... Головне, це не бути самiй. пам'ятати про
близьких. Про дiтей, яких ти ще можеш народити. Раджу жiнкам, якi
пережили розлучення, уявити, що тiєї людини просто нестало на
землi. Оплакати i поховати думки про нього. Спогади категорично
потрiбно вiдкинути. Доки Олена, маринуватиметься в своєму нещастi
-- доти i страждатиме.

Оксана · 12.03.2011, 12:50

Розлучення це боляче. Боляче вiд думок, боляче вiд усвiдомлення
того якi великi надiї були. Боляче за прожитi з коханою людиною
роки. Але таке життя. I з цим треба вмiти жити. Найкраще
зосередитись на своїй метi. Згадати, чого хочеться i поринути в
роботу аби отримати те, що хочеш. Хочеш у подорож Європою? Працюй
на здiйснення своєї мрiї. Якщо людина сильна вона переживе
розлучення i стане сильнiшою, бо отримає досвiд. Ну, а якщо
слабка -- потрiбен психолог.

ксеня · 02.07.2011, 00:35

Щоб розлюбити його, ПЕРШ ЗА ВСЕ ПОЛЮБИ СЕБЕ! Не шукай помилок, не копайся в минулому, люби себе, такою яка ти є. Ти творець свого щастя, тож створи сама собі його.Зрозумій, що ти належиш тільки собі, ти не одинока, а вільна. ти не розлучена, а в очікуванні кохання. Ти не зрадниця, а а чесна перед собою. І кохання обовязково знайде тебе, можливо воно десь поруч, а ти не помічаеш його через заплакані очі. Усміхнись та вдивляйся у посмішки тобі у відповідь, можливо там твоє нове кохання!!!!!!!!1