ЗРАДА (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №4 (86) ТРАВЕНЬ 2014 р.)

Nadiya · 23.03.2012, 13:39

ЗРАДА- таке болюче і неприємне слово на певно чи не для кожного з нас. Комусь воно як спогад про якісь неприємні і болючі в житті моменти , а хтось в глибині душі затаїв боязкість щоб воно його не спіткало. Ми тут стільки багато обговорюємо тем, і не одне вже повідомлення зачіпало зраду, але чомусь і досі не обговорюємо саме про неї.
Я хотіла б щоб кожен написав свою думку. Чому саме так буває, що люди зраджують, як оберегтися від зради, чи розпізнати що тобі зраджують. Може хтось поділиться своїм гірким досвідом, хтось розкаже як пережити біль від неї, чи просто поспілкуємося на цю тему...

Роксолана · 23.03.2012, 15:02

Неможливо від зради оберігтися, на жаль... і зрадити може не лише коханий, друг, подруга. Ось буквально вчора мене зрадила колега. Не буду переповідати подробиць, я просто була неготова, не чекала й навіть не припускала, що таке може статись, і для мене це стало ударом. Я досі від цього не оговталася. Мститися їй я не буду, я просто впевнена, що життя складеться якось так, що вона теж переживе подібні емоції.

Весна · 23.03.2012, 19:02

Можливо, Роксолано, ваша колега стала заручницею ситуації? Раджу наразі не приймати поспішних рішень, нехай емоції вщухнуть, а ви можливо, зрозумієте причину такої поведінки.

Оксанка · 01.04.2012, 21:48

Моя знайома на одній вечірці, зрадила свого чоловіка з мужчиною, який їй давно подобався. Зранку, оговтавшись після вчорашнього вчинку, зрозуміла, що накоїла. Рік часу мучилась, чи розповідати своєму чоловіку про це, адже почувалась стервою. Розказала, чоловік її пробачив, але це, як вона казала, стало гірким уроком для неї, тому що одна безглузда ніч, спричинила довгі муки і роздуми. А мужчина, з яким вона зрадила, звісно забув про неї вже наступного дня. Так що зрада - це одна мить, а мучитись з цим ціле життя.

Світлана · 16.04.2012, 21:59

Звичайно, зрада - це завжди біль, розпач, тривоги. Важко її уникнути, якимось чином передбачити. "НЕ бійся ворога - в гіршому випадку він тебе знищить, не бійся друга - в гіршому випадку він тебе зрадить, а бійся байдужих людей - саме за їх мовчазною згодою трапляється і вбивство і зрада." Ми часто просто не готові до зради близьких нам людей. Це - життя, і треба мужньо витримувати важкі "сюрпризи" долі. Хоча, ніде правди діти, одчасти є і наша вина, коли нас зрадили...

Марія2012 · 20.04.2012, 12:47

У мене є чоловік і двоє дітей. Я в шлюбі щаслива, але одного разу я познайомилась з іншим чоловіком. Він настільки був протилежний моєму чоловіку, що я йому віддалась. Роман закінчився, а спогади залишились і пройшло вже пів року а я ще неможу забути. Чоловіку неможу сказати бо знаю що не простить, що тепер робити сама не знаю. Порадьте бо вам першим відкриваю свою жахливу таємницю яка не дає мені жити.

Василій · 20.04.2014, 21:39

Цитата:

Повідомлення від Марія2012

У мене є чоловік і двоє дітей. Я в шлюбі щаслива, але одного разу я познайомилась з іншим чоловіком. Він настільки був протилежний моєму чоловіку, що я йому віддалась. Роман закінчився, а спогади залишились і пройшло вже пів року а я ще неможу забути. Чоловіку неможу сказати бо знаю що не простить, що тепер робити сама не знаю. Порадьте бо вам першим відкриваю свою жахливу таємницю яка не дає мені жити.

Залишати себе і чоловіка у брехні - це зовсім не порятунок для вашого шлюбу. Змовчати зраду у вашому випадку - лише спроба "залягти на дно". Але так чи інакше, та цей ваш, Маріє, "роман", все одно згодом дасть про себе знати. Хоча вже навіть тепер від нього є наслідки: ви ж себе картаєте? Це вже початок.

У мене своя історія. Восени 2003 року я мав одружуватися на своїй дівчині після 3 років побачень. За деякий час до дати укладення шлюбу дізнався про те, що вона зкурвилася: спала з колегою в той час, як я приходив на побачення до неї додому ... а доводилося проводити час на кухні з потенційною тещею. Отже, "роман" моєї нареченої завдав їй у житті надзвичайного клопоту: заміж за мене не вийшла; осоромилася за блуд перед колегами; потім змушена була звабити сусіда, аби хоч якось вийти заміж; за кілька років він її залишив разом з донькою на руках і виїхав назавжди до Росії, аліментів не висилає; і т.д.

Отже, люба прихована брехня псує стосунки/шлюб, а то й саме життя, так само, як іржа псує залізо. Тому будьте чесними, насамперед, із собою і шукайте причину негараздів у собі, а не в тому, що коханець виявився цілковитою протилежністю чоловіка. Це банальні відмовки.

Зрештою, саме ви порушили обітницю, яку публічно дали при вінчанні. Тож вихід у вас один: розповісти все чоловікови. І тоді його рішення теж буде причиною вашої зради. Замкнене коло. Та шлюб у брехні - пародія.

Фанта · 04.05.2014, 08:55

Цитата:

Повідомлення від Василій

Тож вихід у вас один: розповісти все чоловікови. І тоді його рішення теж буде причиною вашої зради. Замкнене коло. Та шлюб у брехні - пародія.

Так, Василь, брехня псує шлюб, але не думаю, що в цьому випадку варто розказувати чоловіку. До чого це призведе? Що він її покне? Від того ще гірше буде. Краще жінці піти помолитись як слід і забути все, як страшний сон.

Роксолана · 20.04.2012, 12:56

...а той чоловік Маріє2012, тебе згадує? Ти була закохана у цього чоловіка? Чи ви розірвали стосунки? Якщо він про тебе не згадує, то йому лише одне було потрібне від тебе. Він це отримав і зник. Ти кажеш, у тебе щасливий шлюб, то тішся! Радила б тобі нічого чоловіку не розказувати. Просто заховай далеко-далеко у серці свою зраду і живи далі. Як казала героїня фільму "Титанік" серце жінки це великий океан. З часом ти і сама не зможеш згадати де ту зраду поділа. Удачі!

Марія2012 · 20.04.2012, 13:08

Він теж жонатий. І хотів заради мене залишити сім`ю, але я не змогла розлучити дітей із батьком. Так і розтались, після того я його не бачила. Але чомусь часто згадую, хоч і нехочу згадувати.