Перший секс. Як це було (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №6 (88) ЛИПЕНЬ 2014 р.)

Міша · 08.09.2011, 13:40

Радість першого сексу може міцно закріпитися на все життя і стати одним із найяскравіших спогадів… Хтось очікує того з приємним хвилюванням, а хтось боїться. Хтось вважає це власною перемогою, а інший закрадає в душу негативні спогади на довгий період. Перший секс виявляється вагомим у фізіологічному та психологічному розвитку індивіда. Він буває різним – від того, що можна назвати сексуальними іграми, до того, що стає зазвичай предметом хвилювання юних дівчат, як і зрештою, юнаків – дефлорація або розрив дівочої пліви. Часто-густо тривоги перед першим сексом щодо болючості цього процесу виявляються безпідствавними. Як зменшити ризик болю, як попередити направильні дії під час цього відповідального процесу, а головне – як бути спокійним?..

Побутує думка, наче процес дефлорації є болючим і вимагає певної сміливості. Взагалі, за статистикою тільки 50-60% дівчат можуть відчути розрив, для інших він пройде непомітним. Причин цьому є кілька: розрив міг відбутися ненароком під час занять спорту, вроджена відсутність пліви, мастурбація, інші. Однак тут варто звернути увагу на інший аспект. Із психологічного боку перший секс як такий можна практикувати з того моменту, коли людина себе відчує готовою до нього – в когось це 12, в іншого 22. Сам процес дефлорації виявляється фізіологічно рекомендованим приблизно із 16 річного віку, коли у дівчат починає вироблятися особливо речовина, яка змазує статеві органи для легкого проникнення. Якщо готовність та бажання назріли раніше – не біда. В цьому випадку можна застосовувати спеціальні змащувачі, доступні у продажі. Статистика каже, що взагальному середній вік дефлорації становить 16 з гаком років. У Європі “найранішими” країнами є Чехія та Ісландія – 15. Україна, Франція – 16. Італія – 20.

Щоб у пам’яті перший секс не був обрамлений негативними спогадами, варто знати деякі речі. Дуже вагомою причиною нелегкої процедури розриву є страх. По-перше, він психологічно сковує людину, яка очікує чогось неприємного і не може віддатися відчуттям і розслабитися. По-друге, напружені м’язи при тривозі аж ніяк не сприяють зменшенню больових відчуттів. Але чи є реальні підстави тривожитись? Проробимо невеличку вправу. За статистикою 60% дівчат відчувають дефлорацію. Із них – половина відчуває біль. Число зменшується до 30%. А тепер врахуємо той факт, що існують спеціальні рекомендації для першого сексу, які суттєво допомагають під час процесу. Тут цифру важко вирахувати, але ті 30% доволі зменшаться і, врешті-решт, ми отримаємо лише кілька нещасних відсотків жінок, які реально переживають неприємні відчуття. То чи є підстави хвилюватись?..
Отже психологічна готовність у вигляді відсутності страху та наявності бажання розірвати гімен (синонім) дає солідний фундамент для легкості дефлорації.
Під час статевого акту рекомендується застосовувати змащувачі, а також спеціальні змащувачі для зменшення чутливості.
Для локального зменшення порогу чутливості варто застосовувати попередні пестощі, які доводять партнерку до сильного збудження. Воно робить акцент на приємних відчуттях, на реалізації приємних очікувань і відволікає увагу від больових відчуттів. Дуже важливо виконати дефлорацію саме у сильно збудженому стані.

Каріна · 09.09.2011, 13:04

Правду написав, погоджуюсь, але пам'ятай, що найважливіше це ніжність та чуйність чоловіка. Та його терплячість.

galyna2104 · 11.09.2011, 16:17

ой така серйозна і довга стаття! дефлорація.... мудре слово...
але насправді важливі сильні емоції і природність процесу, тоді все буде добре )))

оЛьга236 · 20.09.2011, 14:44

секс- це добре але перший раз потрібно бути обережним.

Nadiya · 23.12.2011, 07:44

Міша, а ти під час першого сексу теж думав про дефлорацію, чи була вона уже утвоєї партнерки, чи буде для неї це дуже боляче, чи пройде безболісно як для тих інших 50-60% жінок? Чи думав про змащувачі? ( ой, полежи кохана, я забув купити змащувачі, зараз збігаю куплю і ми продовжимо дефлорацію.) Схаметіться, перший раз безперечно важливий, але він повинен базуватися на коханій людині, на почуттях, емоціях, ніжності. А не на дефлорації чи змащувачах.

Аліна · 29.03.2012, 21:36

в мене одне питання, а як Ви ставитесь до того, що у дівчини цей перший раз відбудеться не у дуже юному віці? питання скоріше до чоловічої половини ,але чесно

Анетта · 01.01.2013, 15:28

В мене така проблема. Мені 17, живу окремо від батьків бо навчаюсь в іншому місті. Тут я познайомилась з хлопцем,йому 20, спочатку все було добре, ставився він до мене дуже обережно,потім я часто лишалась в нього ночувати(ми просто спали разом)і він справді просто насолоджувався тим що я поруч. Але зараз він все частіше говорить про те що хоче чогось більшого,хоча ставлення його не міняється,він такий самий романтик,але я не хочу нічого більшого. До знайомства з ним в мене був принсип про недопустимість статевих стосунків до весілля.....і я хочу цього дотриматись. Але навіть коли починаю думати,що можливо можна спробувати в мене ніякого бажання не виникає. Допоможіть,чи це нормально що бажання немає ніякого?І як йому краще пояснити чому я не хочу?

Перлинка · 02.01.2013, 22:20

Привіт, Анетко! Не знаю чи зможу тобі дуже допомогти.... Але можливо мій досвід тобі допоможе...
Зараз мені 23 роки. З своїм теперішнім хлопцем ми познайомились 2,5 роки тому і зразу почали зустрічатися. Усе було дуже гарно, він був справжнім джентельменом, терпеливим, уважним, щиро закоханим, таким романтичним... Ні на хвилину не міг залишитися без мене, щоб не бути поруч або хочаб не чути мого голосу. Ми часто ночами розмовляли по телефону, ходили на прогулянки і т.д.
У мене також був такий принцип: жодного статевого контакту до шлюбу!!! І про це я зразу йому сказала... Сказала. що маю таку позиція відносно сексу до шлюбу і крапка, якщо він направду хоче бути зі мною, мусить бути терплячим. На що він відповів, що я і наше спільне майбутнє для нього найважливіше і він буде чекати скільки треба.... Але через 4 місяці я почула від нього натяки на секс, хоча попри те була певна що наші відносини для нього дуже дорогі, на що я знов відповіла тверде ні і сказала що в такому випадку нам потрібно розстатися... А він став переді мною на коліна, люди дивились на нас як на божевільних і за сльозами в очах почав просити вибачення, говорячи, що кохає мене всім своїм єством і не хоче щоб ми через таке "дурне" розійшлися, і що чоловікам дуже тяжко без статевої близькості, тим більше утримуватися, коли ти є з дівчиною яку кохаєш більше за життя! І що його мрією є зєднатися зі мною всеціло...
На це все я відповіла, що якщо я йому така дорога, доведеться почекати до шлюбу, якщо він у нас буде... Він згодився, встав, поцілував мене і більше з цим не було жодних проблем....
Ось ми вже були разом рік часу. За цей рік нам довелося пройти через вогонь і воду, оскільки усі мої рідні були страшенно проти того, що я з ним, адже у їх планах було видати мене заміж за заможного "принца". Пережили багато сварок з моєю мамою, вона часто виганяла його, коли він приходив до мене і т.д. Вона просто звикла керувати моїм життям, адже я завжди була чемною і покірною дівчинкою... Але цього разу я вдягнулася в обладунки і воювала, адже була певна нашої любові...
От і по року зустрічей сталося те, що мною не планувалося взагалі... Перший дошлюбний секс!... Ми часто на протязі цього року залишалися лише у двох, багато разів була сприятлива обстановка для першого сексу, але нічого не було, він був дуже стриманим і терпеливим. Весь цей рік у мене з однієї сторони як і у тебе не було жодного бажання до першої близькості, а з іншої сторони якась цікавість притягувала мене.... Ось і цього дня ми знову залишилися тет-а-тет, усе було як звичайно, але я дивно почувалась розкованою і не напружено. У цей момент усе було як у сні, ми були збуджені, цілувалися, він лежав на мені... І у цей момент я зробила все сама, про що оговталась уже після всього... Він був шокований, а я ще більше... Але це було незабутнє відчуття, відчуття повного єднання з особою, яку так кохаю...
Зараз ми уже 2,5 роки і мабуть після 3 місяців знайомості взяли б шлюб, якби не мої рідні, адже зразу було відчутно що у нас все серйозно, що ми звязані великою любовю, довірою, відданістю і вірністю. Зараз переходимо через ще одне випробування нашої любові, це відстань: він залишився в Україні, а я навчаюся за кордоном, бачимося раз у пів року якийсь тижень-два... ВІн кожного вечора після роботи дзвонить до мене і сумним, а інколи заплаканим голосом говорить як любить, сумує, чекає...
Я ні про що не жалію... Тільки про те, що не зберегла цноти до шлюбу, але він у мене, як і я у нього перший і думаю останній, адже незабаром наші заручини, а потім шлюб... Велику роль у моєму небажанні першої статевої близькості відігравав також страх перед болем(розірванням дівочої пліви), але я взагалі нічого не відчула і крові було зовсім трішки. Можливо це звязано з тим, що я від 13 років користувалася тампонами і ця пліва вже була частково пошкоджена, незнаю... А може відіграло роль моя цілковита довіра моєму недосвідченому партнеру і моє розслаблення?! Знаю тільки те, що не було б тої першої близькості, якби я хоч на відсоток вагалася у любові мого партнера до мене і його серйозних намірах.... А ми колишні монахиня і монах, які зустрілися вже у світі, після виходу з монастиря....
Рішення приймати тобі, але вважаю ти повинна бути певна у почуттях свого партнера і його намірах, ба теперішній світ є страшним, а чоловіки заради сексу з чортенят приймають ангельку подобу, тільки б затягнути свою здобич у ліжко, тим більше чисту і цнотливу... Набачилась я тут за кордоном різного і дуже є щаслива що Бог послав мені саме цю людину, адже усе моє світське життя і наша любов почалося від молитви у Зарваниці....
Щасти тобі і хай Господь допоможе поступити так, як найкраще буде для твого майсутнього.
Якщо я тобі чимось допомогла, то дуже рада з цього поводу. Пиши....