Колись раніше я критичних днів не помічала. А тепер... стаю злюча десь за тиждень "веселих днів", дратуюсь через кожну дрібницю, через кожне не так сказане чоловіком слово - сльози, а солодке їм у неймовірних кількостях.... Дівчата, а як у вас? Як ви переживаєте цей дарунок природи? Може в когось є свої секрети аби полегшити життя собі і рідним?