НОВОРІЧНІ ТА РІЗДВЯНІ ВОРОЖІННЯ (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №12 (82) ГРУДЕНЬ 2013 — СІЧЕНЬ 2014 РОКУ)

[Надін]

Хто які знає ворожіння на новий рік? Кидайте сюди.
Я знаю таке: треба взяти чотири звичайних склянки і до половини налити туди води. У першу покладіть трохи цукру, у другу сіль, а в третю – хліб. У четвертий перстень.Той, хто ворожить, повинен відвернутися від склянок, після чого друзі чи рідні зав’яжуть йому очі, повірять кілька разів навколо осі, поміняють місцями склянки. Після чого він вибере якусь одну. Якщо вибере склянку з цукром, то рік буде дуже щасливим. Якщо з хлібом, то це до грошей. Якщо з перстнем до створення сім’ї. Ну, а якщо з сіллю, то нічого хорошого в новому році вас чекати не буде. До речі, якщо ворожить одружена людина то має бути три склянки. З перстнем склянки не потрібно ставити.

[Оксана]

Дівчата, не пропустіть різдвяну ніч з 6 на 7 січня. Сам час дізнати ім'я майбутнього чоловіка.

Отже, ворожіння перше: збирайте подруг і сідайте за стіл, на якому розставляєте по колу блюдця з гречкою, пшоном, рисом, манкою, вівсянкою й перловкою. В окреме блюдце слід налити воду. По черзі кожна дівчина розкручує в центрі кола сире яйце. Далі слід спостерігати до якого блюдця покотиться яйце.
Якщо до гречки — наречений буде багатий, якщо до пшона — він буде блондином, рис означає, що дівчина буде не першою його дружиною. Якщо яйце вибере манку, то обранець буде з півночі, якщо перловку — він буде військовим або держслужбовцем. Блюдце з водою означає, що дівчині доведеться багато подорожувати разом із обранцем.
Якщо яйце крутитиметься на місці і до жодного блюдця не покотиться — цього року дівчина заміж не вийде.

Ворожіння друге: треба взяти у батька або матері обручку. У звичайну склянку налити води на три чверті. Опустити на дно обручку.
Коли вода у склянці заспокоїться, потрібно довгий час дивитися через воду в середину опущеної обручки. У ній можна побачити обличчя свого судженого.

Ворожіння третє: слід налити у склянку води й поставити із обох боків дві свічки. Взяти мамину обручку, прив’язати до неї нитку. На нитці піднести обручку до води, але не занурювати у воду: якщо обручка почне битися об стінки — рахуйте, стільки років чекати судженого. Якщо обручка вперто не хоче крутитися й битися об стінки, значить, заміжжя в цьому році не буде.

[Даша]

Знаю таке ворожіння: потрібно задумати запитання, подумки зосередитись на ньому. Покласти перед собою мобільний телефон, уголос проказати запитання. Якщо перший дзвінок буде від чоловіка - відповідь позитивна і бажаннязбудеться, якщо дзвінок від жінки - відповідь ні. А щоб дізнатись чи щасливим буде новий рік потрібно 31 грудня налити у тарілку воду і поставити її у морозилку. Тим хто живе в селі можна винести її на вулицю у новорічну ніч. Вранці роздивіться: лід піднявся - рік буде добрим, застиг - рік буде спокійним, утворились хвилі - буде і горе, і щастя, а якщо вода вимерзла лункою - рік буде поганим. Можливі втрати.
Або ж на Різдво потрібно розрізати яблуко навпіл, якщо всередині утвориться правильна зірочка з кісточок, новий рік буде щасливим.

[Весна]

Ой, дівчата, гріх це все. Великий гріх. про це говорять у всіх церквах. Однак, коли у житті щось стається, чи ми на межі, чи ось як зараз наближаються свята ми забуваємо про це і ворожимо. Хтось сподівається кращої долі, хтось хоче знати вже і напевне, а хтось просто аби розважитись. Особисто я ніколи не вірила цим ворожінням, тому не засуджую ворожіння святкове. Сама ворожила в молодості у бабусі в селі. Це лише розвага, народна традиція й не більше. Особливо для молоді. А ось ворожбу як таку я засуджую. Хто ми такі аби знати майбутнє?

[Ірина]

Якось, коли була студенткою ми з дівчатами у гуртожитку ворожили.Ворожили задля розваги перед новим роком перед тим, як роз'їхатись по домівках. То і ворожінням назвати було складно, читали по книжці покроково і розкладали карти. Тоді ми лише сміялись з того, що мені випало розстатися зі своїм хлопцем з яким ми вже подали заяву в рацс, а моїй колежанці випала смерть сестри і відрахування з університету. Страшно стало, коли наше ворожіння справдилось.
Аж дотепер мурашки по шкірі як згадаю. Каще не знати своєї долі. І краще не ворожити навіть задля розваги чи народної традиції.

[Оксана]

Ірино, впевнена, що тоді просто у вашому колі була дівчина, котра тлумачила карти й була в курсі ваших особистих справ. А ще вона була напевно дуже добрим психологом і аналітиком. Можливо, ти сама їй розповідала, що часто сваришся з хлопцем, і зі сторони ваші відносини не були ідеальними відтак вона "напророчила" тобі розставання. А в колежанки сестра могла мати невиліковну хворобу й дівчина могла погано вчитись. Та ще багато причин могло бути. Так що тут не у ворожінні справа. Святкове ворожіння це лише розвага й не більше.

[Олена]

Ворожіння однозначно гріх. Грішать і ті, що ворожать, і ті, кому ворожать. Так ще моя бабця мою маму вчила. Ми шукаємо допомоги не у Бога, а у диявола. Небезпека усіх цих ворожінь у тому, що людина потрапляє в залежність від передбачення і втрачає свою волю. Навіть, якщо за ним нічого серйозного не стоїть, ворожіння все ж впливають на людину, бо вона в них вірить. Людина вірить в якусь силу, яка править нею, стоїть за її життям. Потрібно тільки підібрати до цієї таємниці ключик або знайти правильний підхід, і тоді можна буде зазирнути у своє майбутнє. Навіть людина, яка вважає що не вірить у Бога або диявола, все ж вірить у таємничу силу, яка визначає її долю. Але якщо Бог хоче, щоб люди у Нього вірили і мали особисті стосунки з Ним, то сатані все одно: вірять в нього люди чи ні, йому важливо, щоб вони перебували під його впливом. Саме цеі сталося з Іриною та її подругою.

[Мавка]

Я колись ворожила на свято Андрія у селі. Ворожили ми звісно на хлопців, і на те, коли вийдемо заміж. Скажу, що із того ворожіння все збулося не тільки в мене, а й в усіх дівчат. Ми тоді кожна принесла зі собою по печеньку. Хто б це бавився випіканням якихось доісторичних пиріжків. Розклали їх на підлозі і впустили до кімнати нашого Сірка, котрого не годували цілий день. Сірко з'їв одне печенько одразу, друге схопив і виплюнув, третє з'їв, а четверте схопив і пішов у кут кімнати їсти. Так ось моє печенько було першим. Я першою вийшла заміж. Друге печенько, яке Сірко виплюнув належало дівчині, котра вийшла заміж другою, але розлучилася у тому ж році. Третє печенько - дівчина вийшла заміж третьою. А та дівчина чиє печенько Сірко забрав у кут хати їсти вийшла заміж за іноземця. Ось так!

[Емі]

А я знаю такі ворожіння: на Новий рік чи Різдво взяти обручку й кинути на підлогу. Якщо вона покотиться до дверей чоловік тебе покине або ж йому судилося тривале відрядження. Або ще таке: взяти шматок воску покласти в металевий посуд і розплавити на вогні і відразу ж влити в ємність з холодною водою. Фігура яка утвориться розкаже про майбутнє . Якщо побачите дім - незабаром чекає зміня місця проживання, руїни – нещастя, яма, печера – невиліковна хвороба, дерева – якщо гілками вгору радість, глками униз неприємності, кільце, свічка – заміжжя. А якщо віск шматком падає на дно – самотність.

[Флеш.Ка]

Скільки разів я не ворожила, щось нічого не збулося з того всього. Можливо, аби збулося потрібно ще у це все вірити? А ось те, що ворожити весело це правда. особливо, коли велика компанія.

[Зіронька]

Мені моя мама розповідала, що коли батько був у відрядженні, так співпало, що його відрядження припало на свята і мама зі мною залишилась сама і на Новий рік і на Різдво. Так ось, від того ще не було що робити після того, як вона поклала мене спати, сама сіла ворожити. Налила в миску води і пустила на воду дві порожні горіхові шкаралупинки. Одну загадала на себе, а другу на батька. Потім накрила миску рушником і пішла спати. Так мама робила два рази - на Новий рік та на Різдво. І в обох випадках на ранок шкаралупинки знаходились по різні боки миски. А це означало, що вона не буде з татом. Так і сталось. Мої батьки того року розлучились. Якби горіхові половинки були одна біля одної це означало б, що батьки будуть разом. Мама тоді так побивалась. Казала, навіщо тоді ворожила? Краще б не знала своєї долі і було б легше. Мені напевно це заклалось так, що я сама ніколи ворожити навіть не пробувала. Краще не знати того, що чекає.

[Роксолана]

Я, ще як була студенткою перед Різдвом наважилась на найстрашніше ворожіння. Ворожіння із дзеркалами. Коли одне дзеркало ставиться навпроти другого, а по обидві сторони запалюються свічки. У кімнаті в цей час потрібно бути самій, дивитись у дзеркальний коридор і приказувати: суджений покажись. Страшно було до чортиків! І ось, за якийсь час бачу як з глибини коридора до мене наближається картинка. Стіл, а за столом сидить хлопець і ніби читає книгу. І по мірі того, як картинка до мене наближалась, хлопець повільно піднімає голову і я нарешті бачу його обличчя... Страшно? А то! Я з криком вибігла з кімнати. А за два місяці познайомилася із хлопцем-студентом зі "свого дзеркала". І коли я його розпитувала, а що він робив у той момент, коли я ворожила? відповів: читав книгу...

[Мар'яна]

Ворожіння, навіть святкові, за своєю природою не відрізняються від ворожінь у інший час року. Якщо навіть ставитись до ворожіння, як розваги, чогось нешкідливого це все одно небезпечна справа. Бо слово, як відомо має силу. Один раз сказане, воно нікуди не зникає. А промовлене з магічними діями привертає увагу бісів, навіть тоді, коли людина цього й не хоче. А те, що ворожіння «живуть»і в наш час свідчить лише про одне – гріховні звичаї вельми живучі, якщо живляться гріхом людським. Краще у ці дні піти до церкви.

[Фанта]

Для мене особисто ворожіння це щось потаємне, містичне й заборонене водночас. Хотіти знати майбутнє як на мене це гріх. Вважаю, що ті, хто ворожать,потім за знання майбутнього чимось розплачуються. Чи здоров’ям, або своїм або близьких. Ніщо не дається просто так. Краще навчитись аналізувати свою поведінку, ставити перед собою реальні бажання, цілі й досягати їх. Адже відомо, що наші думки матеріалізуються. Тож краще на свята просто сильно побажати собі, рідним і близьким щастя.

[Крихітка]

Моя тітка ще з підліткового віку займалась ворожіннями. І не лише святковими. Ворожила на картах. І собі й людям. Все збувалось. На цьому навіть заробляла. Добре заробляла. Коли їй минуло тридцять зрозуміла, що щось не так. Її особисте життя не складалося!!! Ніби й гарна, ніби й забезпечена, ніби й чоловікам подобалась, а не складалося. Довго ні з ким у неї зустрічатись не виходило. Отож, одного дня після сповіді, вона зібрала усі книжки і карти, та й спалила. Щонеділі стала ходити до церкви, молилась. І, знаєте, я тепер вона заміжня. Тут правильно писали, за ворожіння потім доводиться платити. Тож краще тим не займатись. Навіть у свята.

[Даша]

Крихітко, не плутайте ворожбу і відьмовство зі святковими розвагами. А те, що вона заміж не могла вийти, так напевно то від того що дуже своїм бізнесом ворожіння зайнята була...