Нерозділене кохання

[Kaluna]

Кажуть, що кохання не дається просто так. І закохатися, це великий дар. Для мене ж це прокляття. Адже моє кохання не взаємне. Вже багато років я кохаю одного чоловіка. Але він не звертає на мене уваги. Ми спілкуємось. Але... Розумію, що даремно витрачаю свої роки через нього, адже не помічаю можливо, іншого, якому подобаюсь. Тож як позбутись цього почуття?

[galyna2104]

якщо кохання сильне, то позбутися його просто одним бажанням буде складно. Утім, спробувати вартує. Поперше спробувати звернути увагу на конгось іншого, влаштувати собі похід із подругою в клуб де багато гарячих хлопців чи щось таке...

[Kaluna]

Чого я вже тільки не пробувала... і ходила на побаченння з іншими. Шукала огидні риси в ньому, переконувала себе, що він мене не вартий. Не відповідала на його дзвінки. Коли ми спілкувались (а ми живемо в одному будинку) поводилась так, ніби мені взагалі не цікаво, про що він говорить, тобто намагалась викликати у нього навіть ненависть до себе. Думала, що це допоможе. А потім були сльози у подушку.... Дяку galyna2104 за пораду.

[Світлана]

На мою думку, якщо ви спілкуєтесь, то, можливо, варто уловити влучний момент і відверто поговорити про свої відчуття... У мене є подруга, яка в молоді літа палко кохала хлопця, але гордість не дозволяла відкрито проявити свої почуття:o:o. Пройшли роки - кожен обзавівся сім, єю. На одній дружній вечірці, залишившись наодинці, згадали молодість, і, як з,ясувалось, почуття симпатії були взаємними, але обоє не проявили власної ініціативи, щоб зробити крок назустріч... Зараз вони просто друзі без всякої надії на поновлення тих давніх почуттів...;)

[Роксолана]

Говорити по свої почуття жінка може тоді, коли впевнена що хоч трішки цікавить чоловіка. А якщо, Світлано, Kaluna зізнається у своїх почуттях,а у відповідь крижана байдужість? Їй і так несолодко. Краще Kaluna, озирнись, відкрий очі і таки поміть того, кому подобаєшся. Ти вже сама дійшла до цієї думки, тож ти на вірному шляху. Заборони собі про нього думати. Або займись собою. Купи нове вбрання, зроби нову зачіску, займи себе чимось і часу на думки про нього не залишиться. Припини витрачати своє життя намарно.

[Світлана]

Я все ж дотримуюсь попередньої думки, що треба якимось чином зблизитися, щоб розставити всі крапки над "і". Згодна, Роксолано, що може бути боляче, принести розчарування, але, головне, буде зрозумілою сама ситуація відносин з цим хлопцем. Особисто в мене були сильні захоплення хлопцями - і я йшла напролом, всіляко провокуючи їх на прояв уваги до себе, коханої:o,... Чим це закінчувалося? Та просто все ставало на свої місця:пелена фантазій розвіювалася, а після кількох вечорів у безпосередньому спілкуванні (нічого інтимного) - ставало зрозуміло, що це зовсім не те, на що очікувала... Чим "захворіла", тим і "лікуйся"!

[anet]

Повністю згодна зі Світланою. часто жінка сама собі придумує об'єкт любові, наділяє його рисами такими як їй би хотілося. а насправді -- цей чоловік того не вартий. і тільки спілкування може все розвіяти. це як з дівчатками фанатками, які закохуються у своїх кумирів, а коли виростають, то розуміють, що вони -- звичайні люди зі своїми недоліками і вадами!

[руда соня]

Ой не знаю, не знаю, anet! Одна річ - кумир, якого бачиш лише на фотках, і зовсім інша - людина, яку знаєш давно і встиг вивчити всі її плюси й мінуси, знаєш про всі її таргани, але кохаєш її такою як вона є. Не слід плутати серйозне почуття із захопленням.
Вам, Kaluno, можу сказати, що я спец по нерозділених коханнях. Приблизно раз на рік обов'язково закохуюся в якогось талановитого чувака - і лише тоді є відчуття польоту. Незважаючи на недовговічність такого почуття, тут все по-дорослому - і втрата сну й апетиту, і сльози, й ревнощі... Так що дуже вас розумію, але порадити, боюся, нічого не зможу, лише підтримати!

[anet]

десь нещодавно вичитала, що найбільше щастя кохати. Незалежно від того взаємне це почуття чи ні. Я думаю, що так як насильно неможливо себе заставити когось любити, так само не можна намус заставити себе когось розлюбити!!! Насолоджуйтеся своїми почуттями, якщо добре людині, яку ви любите, то нехай буде добре і вам!

[Роксолана]

Коли жінка зациклюється на одному чоловіку і не помічає нічого навколо це не кохання це залежність. Кохання це коли обоє бажають бути разом. Бачити одне одного, а у вільну хвилину хоча б просто почути голос. А в тебе Kaluna я так розумію такого немає... роби висновки

[Надін]

Найкращі ліки від кохання, тим більше нерозділеного це час.

[Аліна]

потрібно зрозуміти чи взагалі можливе у Вас майбутнє з цією людиною. тобто якщо він одружений у нього сім,я-тоді потрібно розуміти,що справді з цього нічого не вийде і просто перестати себе мучити

[Аліна]

не знаю скільки вам років,але хочу порадити не витрачати свої найкращі роки на ілюзію чи мрію-просто час так швидко минає

[Аліна]

потрібно думати про майбутнє і не зациклюватися,просто якшо він справді ваша доля,тоді якби доля не крутила ви всерівно будете разом

[Софія]

Мені страшно. і не знаю що мені робити. Зустрічалася 2 роки з женатим, любила його більше за своє життя - но вот скандали в нас почастіли коли я заговорила на тему- Я чи Вона. він вибрав її, хоча як казав від мене не відказується - просто на вулиці зима - куди їй піти з двома дітьми???нехай почекаю до весни - тоді щось придумаємо. Одним словом я устала від такого життя - і ушла. Познайомилася з молодим чоловіком ще коли була з ним, просто спілкувалися - нічого більше. З бившим ми не розійшлися ворогами-підтримували звязок тай до сьогоднішнього дня підтримуємо. Мій нових хлопець запропонував вийти за нього заміж - а за день до цього дуже поругалася з колишнім і через зло і обіду погодилася. Но мені зараз стало страшно - да я мріяла замуж, біле платя, свадьба, діти - НО МРІЯЛА ЦЕ З КОХАНОЮ ЛЮДИНОЮ!!!а цього не люблю, да мені з ним комфортно, уютно, спокійно - но НЕ ЛЮБЛЮ!!!Кажуть в житті - "злюбиться, стерпить". Зараз готуюся до весілля і мені страшно-не знаю що мені робити. Знаю новий мене любить, на руках носить, но як жити з людиною без почуттів???Не знаю як мені бути:(

[Роксолана]

Софіє, чимскоріше втікай від свого колишнього. Ти молодець, що пішла від нього. Напевно розумом не хотіла, але інтуїція тебе врятувала. Пішла - то забудь! Він ніколи б не покинув дружину і дітей. Ти для нього була лише розвагою. Якщо він за два роки не спромігся нічого змінити, то значить і не збирався нічого міняти у своєму житті. Ти для нього була лише забавкою. Йому що? Нічого. А твої роки йдуть. Молодшою ти не стаєш. Маєш гарного хлопця біля себе й не роздумуй. Виходь заміж. Якщо тобі біля нього затишно - це твоє. Це те, що треба. Ти його вже кохаєш, просто через спілкування з колишнім ніяк не можеш цього зрозуміти. Припини оте спілкування і у тебе відкриються очі! Готуйся до весілля, щасливого життя, а дурні думки викинь з голови. Щастя тобі!

[Галинка]

О,Софіє-я б тобі нерадила виходити за нього заміж,адже ти зройнуєш своє життя.Я так само зустрічалася з хлопцем,він одружився з іншою тому,що вона завагітніла від нього.І мені запропонував вийти заміж іний хлопець,і я погодилась.Але це кожний вечір плач в подушку,він був мені неприємний в ліжку,сварки,навіть немає прощо з ним поговорити.Це вже триває 9 років,зараз вже трішки привикла,в нас є донечка,тільки заради неї я з ним,а в думках інший.Тому прошу тебе добре подумай,мине трошки часу,і ти знайдеш ту людину з якою тобі буде добре.НЕ ПОСПІШАЙ!!!!!!

[Весна]

Галинка, а якщо не знайде? Не знайде тієї, своєї людини? А час іде. І з кожним роком жінці все важче влаштувати особисте життя. Ти кажеш, що з чоловіком лише заради доньки. Але ж ти і у гості з ким піти маєш, і на свята біля кого за столом сидіти маєш, і в очах оточення ти сімейна жінка. А дівчині, що самій бути? Правильно Роксолана каже, Софіє виходь заміж за того, хто бере. Ніхто не знає, як далі доля складеться. А ну ж ти його теж покохаєш, матимеш дітей, матимеш заради кого жити. Жінка не повинна бути самотньою і жити спогадами.

[Sandora]

Підтримую Галинку. Думаю,не варто поспішати. Навіщо виходити заміж за некоханого чоловіка,а потім мучитися ціле життя? Як на мене,то краще бути самій. Ну і що,що не буде з ким піти у гості? Зате страждання ніякого не буде. А якщо,наприклад,до 35 років вона не знайде свою половинку,то можна,як варіант, просто народити дитинку і жити для себе та неї: і нерви будуть в порядку,і самотньою не почуватиметься. Така моя думка.

[Hellen Angel]

Я теж в своєму житті мала немало подібних ситуацій. Тепер, коли пройшло трохи часу, я стала розуміти, що сама винна у багатьох своїх проблемах. Кохаєш на стільки, що не можеш без нього? То скажи про свої почуття. Гірше вже не буде. Адже для чого витрачати свій час на страждання. Адже, ти і так страждаєш через нерозділене кохання. тож, якщо ти йому про все розповіси- ти з гордістю зможеш собі сказати: "Я зробила все, що було у моїх силах". Зроби це- і тообі стане легше...

[Інтуїція]

Скажи собі:"Я твердо вирішила забути про нього!В моєму житті є інше справжнє кохання,а я даремно витрачаю свій час на нього!".А потім піди і розвесели себе,одним словом,не думай про нього!Вируш у мандрівку,з їздь у гості до родичів чи друзів,знайди собі хобі.А потім,коли він назавжди зникне з твого життя,почни шукати вже таке "своє,рідне" кохання.

[Анастасія Богиня]

Kaluna,ох як я тебе розумію.я часто закохуюсь в старших від себе не менш як 5 років ,але кохання не взаємне.Недавно я зустріла своє кохання взаємне

[Інтуїція]

То перемикнися на іншого чоловіка!:cool: