PDA

Перегляд повної версії : Мій чоловік більше не хоче дітей, або Шлюб без дітей(Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" 2 (60) БЕРЕЗЕНЬ 2012 року)


Красуня
14.08.2011, 17:52
Привіт всім! Дівчата, допоможіть! Хто був у подібній ситуації: мій чоловік не хоче більше дітей. В нас є син 3 рочки. Мені 25 років. Чоловік каже, нам досить і одного. А я так люблю дітей. Завжди мріяла про велику, щасливу родину. Як мені вмовити чоловіка, що діти це прекрасно? Якщо ми виховуємо одного то виростимо і двох. І як це дитині рости одній без братика чи сестрички? Порадьте щось...

Мар'яна
21.08.2011, 14:52
Відповідь треба шукати в сім'ї твого чоловіка. А сам він був одинаком? Чи має братів, сестер? Небажання чоловіка мати більше одного завжди має серйозну причину. Знайди її, а вже тоді починай "штурм". Можливо він знає, що матеріально не потягне, або ж із житлом проблеми. А діти ростуть, і проблем лише більшає, сама знаєш.

Флеш.Ка
22.01.2012, 10:13
Так сталося, що перший мій чоловік побив мене, коли була вагітною. Дитину я втратила. Після цього мій шлюб розпався. Я вийшла заміж вдруге і ось дізналася, що більше не зможу завагітніти, а чоловік так хоче дитину. Як жити? Якщо зізнаюсь йому в цьому він мене покине... Чи можна його переконати, що і без дітей якось люди живуть. Чужу дитину брати в дім не хочу.

Роксолана
22.01.2012, 17:30
Та живуть без дітей, але власне, що це життя, як ти кажеш, "якесь". Якесь неповноцінне... Думаю тобі краще розповісти про це чоловікові. А потім змінити свої переконання і всиновити немовля.

Alex
23.01.2012, 17:57
Якщо тебе кохає, то лишиться з тобою і після того, як все йому розкажеш. Тут питання в іншому: ти себе жалієш, а те, що чоловіка прирікаєш на бездітне існування забуваєш. Як ти не можеш народити і не хочеш чужої дитини, то не позбавляй цього і свого чоловіка. Відпусти і нехай знайде собі жінку, яка йому народить нащадка. Щоб почував себе повноцінним чоловіком. Звісно, якщо ти його кохаєш.

anika
26.01.2012, 18:17
Флеш.Ка, а ти впевнена що покине? Можливо ти помиляєшся? я вважаю, що потрібно розповісти. Якщо він тебе кохає тоді він тебе зрозуміє. а якщо ні, тоді дійсно не тримай його

Весна
26.01.2012, 20:05
Сенс усього нашого існування саме в дітях. Ти і сама це розумієш і знаєш. Я тобі розповім історію про свою тітку, яка неможе народити. Правда у неї інша причина (вона такою народилася). Заміж виходила тричі і всі її чоловіки її кидали, бо вона зізнавалась у тому що не може народити вже після весілля. Так і живе сама, а все через свою брехню.

Флеш.Ка
27.01.2012, 07:50
Та що ти говориш Роксолано, всиновити... Хіба нормальних, я маю на увазі дорових дітей покидають? Та навіть якщо і більш-менш нормальне народиться потім все одно стане "не таким" у дитбудинку. Мені чоловік потрібен! Якщо покине я ж сама залишуся! Які слова мені знайти аби він зрозумів, що і без дітей життя є.

Світлана
27.01.2012, 15:36
Моя знайома через жіночі проблеми довгий час не могла завагітніти, довго і наполегливо лікувалася, але безуспішно. Випадково у лікарні в дитячому відділені побачила кинутого хлопчика 4-х рочків, яким опікувалась старенька бабуся. Бачучи, як все сутужно, почала допомагати смаколиками, ліками, іноді забирала з лікарні на вихідні дні. Бабуся була проти всиновлення, хоча за віком і умовами життя не могла взяти на себе відповідальність за внука. Так тривало більше року. Врешті-решт, пізнавши сім'ю, бабуся дозволила службам надати опікунські права на дитину. Хлопчик легко ввійшов в сім'ю.Росте дуже тактовний, ввічливий, роботящий хлопець. Буквально через рік після всиновлення, під час перебування в своїх батьків (це інша область), подруга вмовила сусідку не позбуватися небажаної вагітності (в дівчини були проблеми зі своїм чоловіком), щоб усиновити дитя немовлям. Так у них з'явилась чудова донечка. І найголовніше в цій абсолютно реальній історії те, що коли дівчатку було 10 місяців - подруга завагітніла, виносила і народила таку бажану власну дитину. Зараз найменшому 10 років. Багатодітна сім'я, де кожен отримав своє щастя.

Світлана
27.01.2012, 16:06
Звичайно, чоловіки бояться і вагітності, і появи дітей, бо зростає рівень відповідальності і певного дискомфорту (нічні недосипання, втрата, на певний час, уваги з боку жінки). Але, якщо ви впевнені в почуттях свого чоловіка, то, можливо, він вас зрозуміє. У мене друга вагітність настала, коли первістку не було ще й 3-х рочків. Це була незапланована вагітність, але я мріяла про те, що в мене будуть ще діти:o. Чоловік це сприйняв без ентузіазму, наводячи море аргументів "проти", але я однозначно стояла на своєму - за будь-яких обставин я хочу цієї дитини (у мене вже перед цим була перервана вагітність - караюсь, мучаюсь - ніколи не повторюйте це дітовбивство!). Звичайно, жмут нервів треба було викинути, але все сторицею повернулося після народження дитини. Це ж - чудо життя, :)незрівнянне ні з якими багатствами світу. Народжуйте - і все у вас буде добре. У мене діти - студенти вже, дорослі, але, оглядаючись назад, я жалкую, що не дала життя дітям, які точно мали б прийти в цей світ. Найкращі, найсвітліші моменти життя - це народження і дитинство дітей.:)

Мавка
28.01.2012, 23:30
Я так хочу стати мамою. Я заміжня вже чотири роки, а завагітніти ніяк не вдається. Усі навколо вже дістали, а коли, а коли, чому не заводите дитину? Ми з чоловіком вже все спробували, і нічого не виходить. Були в лікаря. У нас усе в порядку. Можливо, хтось знає якісь народні методи щоб завагітніти?

Мелісса
28.01.2012, 23:37
Все дуже просто Красуня, береш і проколюєш презерватив, або після мінету біжиш до ванної і сперму випускаєш в шприц і в себе впускаєш. І собі вагітнієш. Чоловіку кажеш вже як на третьому місяці будеш і все. Можливо це і не чесно по відношенню до чоловіка, але в твоїй ситуації це єдиний вихід, якщо твоє прохання не допомагає.

Мелісса
29.01.2012, 14:35
Як казала моя бабця, може щось неправильно робите? Спробуйте позу змінити, а в кінці дві подушки під дупу, ноги догори, і роби берізку, як колись на фізкультурі в школі вчили. А чоловік хай ноги тримає. Лежи так скільки зможеш, допоможи хвостатим дібратись куди треба.

настя
30.01.2012, 10:08
На початку шлюб без дітей видається досить привабливим - поки молоді, тішаться життям. Але потім усе стає інакшим - звичка руйнує стосунки, робить життя прісним і одноманітним. А діти, підростаючи і щораз змінюючись, увесь час приносять щось нове в наше життя, завдяки чому і ми змінюємось, а отже, розвиваємось (звісно, якщо змінюємось на краще, а цього треба прагнути). Врешті, діти - це наші творіння, щоденно спілкуючись із ними, ми своїм впливом творимо разом з ними їхнє майбутнє. А як чудово, коли щось вдається! То чому ж позбавляти себе такої втіхи? Не можеш народити - візьми дитя з притулку. Сирота в дім - радість в нім.

anika
30.01.2012, 13:14
НЕ кожен зможе себе переламати. Для початку можливо просто прийти у дитбудинок чи інтернат і поспілкуватися з дітками. І тоді все стане зрозумілим - зможеш чи ні. А з чоловіком поговори, рано чи пізно він все взнає і краще буде якщо від тебе.

milka
30.01.2012, 17:14
Мавка, не знаю чи це був народний метод, але таким чином завагітніла мною моя мама. Вони з батьком чекали на мене 8 років. Теж у них все було в порядку, а потім мамі одна жіночка в селі порадила взяти у дім кошеня. Але не купленого, а власне маленького, кинутого котенятка з вулиці. В моєї мами алергія на котів. Але вона схопилась за цю пораду не дивлячись на хворобу. І рівно через 10 місяців як у хаті з'явилось кошеня народилась я.

Злата
30.01.2012, 17:32
Як казала моя бабця, може щось неправильно робите? Спробуйте позу змінити, а в кінці дві подушки під дупу, ноги догори, і роби берізку, як колись на фізкультурі в школі вчили. А чоловік хай ноги тримає. Лежи так скільки зможеш, допоможи хвостатим дібратись куди треба.

правильно кажеш, Мелісса. А ще краще це робити під час овуляції. Тоді шанси завагітніти більші

milka
30.01.2012, 17:38
І до речі Флеш.Ка, сім'я без дітей - не сім'я. Якби була на твоєму місці взяла б дитинку всиновила. Не та мати яка народила, а та, яка виростила.

anet
30.01.2012, 20:13
Мені здається, що найголовніше те, що флешка написала -- мені чоловік потрібен!!!! Для чого? Він може зрадити, обдурити і покинути! Зрештою, ніколи чоловік не може бути центром існування для жінки! От якби ти дійсно хотіла дитину, то ти б не писала -- чужу!!!!
Зрештою, ти ніколи не думала про те чому так сталося у твоєму житті, що ти не можеш мати дітей. Я маю на увазі, чому саме ти? а може саме ти є мамою якоїсь з тих дітей, яка не потрібні своїм батькам? От коли жінка зрозуміє, що чоловік -- другорядне, допомога у вихованні дитини -- і немає значення чи та дитина народжена чи всиновлена -- все в її житті встає на свої місця!
А що стосується говорити чи не говорити, то я думаю, що на брехні далеко не заїдеш і чоловіка не втримаєш!

руда соня
31.01.2012, 14:21
Моя знайома пара десять років не могла мати дітей. Де тільки не лікувалися! В Ольги (так звати мою знайому) були викидні один за одним. Кілька разів молодята вдавалися до методу штучного запліднення -- і все невдало. Коли вже зовсім втратили надію, Ольга завагітніла близнятами -- і їх вдалося зберегти! Тепер хлопчикам вже по два роки.
Що я хочу сказати -- не зациклюйтеся на думці про шлюб без дітей. Все в руках Божих. А правду сказати чоловікові мусите -- вона рано чи пізно виявиться, і коханий вам може не пробачити, що ви від нього приховували таку важливу річ.

Чіка
01.02.2012, 19:26
Мої знайомі пара без дітей. Жінка теж ніколи не зможе авагітніти. Але чоловік її не покинув. Знаєте, я деколи їм навіть заздрю. Живуть люди в своє задоволення. Гроші мають, хату мають, машину, дачу. Побували вже майже в усіх куточках світу. Завжди спокійні, привітні. Жінка не обтяжена хатніми клопотами, струнка, догляднута, модна. Так що і без дітей життя цілком нормальне.

Весна
02.02.2012, 15:35
А ти Чіка якось при нагоді зазирни в очі своїм знайомим і побачиш, що вони не світяться щастям...

Чіка
03.02.2012, 10:23
Ще й як світяться, Весна! Адже мають сімох племінників! І діти ні в чому не знають відмови.

Емі
03.02.2012, 10:41
Мені 36 років. І я ніколи не хотіла мати дітей. Чоловік теж не наполягав. Нам і так було добре. І взагалі я в цьому плані не піддавалась на вмовляння родичів та знайомих. Але сталось так, що завагітніла і народила доньку. Тепер для мене немає на світі ріднішої людини. А ось моя сестра в 38 років народила сина від одруженого коханця. Бо піддалась страху залишитись самотньою. Нікому не побажаю такої долі. Ні матеріальної ні моральної підтримки від батька дитини. У нього ж своя сім'я! Щоночі сльози в подушку. Дитина це важка відповідальність. А коли нема її з ким розділити це мука.

Зіронька
03.02.2012, 15:22
Я десять довгих років не могла завагітніти. Що тільки ми з чоловіком не пробували. Ми обоє здорові, ніяких хвороб чи відхилень лікарі не знаходили. Я не могла спати ночами. Мені снилося малятко. На роботі не витримувала і втікала з кабінету, коли жінки заводили розмову про дітей або просто хвалились своїми дітками. Я часто плакала. Не знаю де мій чоловік брав сили мене таку витримувати. Я зненавиділа тих, хто мене жалів. Жаліли, бо вважали неповноцінною. А я ж такою не була! Але час брав своє. Я вже не так гостро реагувала на цю тему. Навчилась не дивитись на матусь із візочками на вулиці, чи на малечу, яка бавилась у пісочниці. Мій чоловік мене не покинув через те, що я не народила. На десяту річницю нашого шлюбу ми вирішили обвінчатися у церкві. Бо ж кохання наше за ці роки не згасло, а стало ще сильнішим. Потім була ніч кохання. Лише один акт після якого я побачила дві смужки на тесті. Нашого сина нам дав Господь.

Роксолана
04.02.2012, 12:39
Якраз вчора в одній газеті прочитала замітку про те, що жінка народила первістка у 50 років! Ціле життя вони з чоловіком прожили в надії на чудо. Так як ти Зіронька. І чоловік її не покинув. А всіляко підтримував і гарував на кількох роботах аби були гроші на лікування. Вони пережили все: і кепкування сусідів і нерозуміння родичів. Можливо, за їх безмежне терпіння і молитви тепер мають такого бажаного сина. А шлюб без дітей, це зовсім інше. Це життя для себе.

anet
19.02.2012, 18:44
і таке життя для себе, Роксолано, можуть вести лише природжені егоїстки, які й не вміють нікого любити!!!! ну уяви собі ситуацію, коли ти прокидаєшся вранці і готуєш сніданок лише для себе, одягаєшся і наводиш красу -- лише для себе! аж страшно! це ж як себе треба вміти любити, щоб самій собі не набриднути!

Ama de casa
19.02.2012, 19:22
Хочу поділитися з тими,хто не може завагітніти.Мені поставили діагноз двостороннє запалення яічників,лікар сказав що лікуючись більше 3 років,невідомо чи буду мати дітей.Ходили розмови про розлучення ,бо кожен чоловік хоче стати батьком.В нашому місті жив знахар,який лікував дуже багато відомих людей.Набравши трав,використала свій шанс.Зараз моїм дівчатам 20 і 16 років.Якщо когось зацікавила моя історія пишіть,я з задоволенням допоможу.

Роксолана
19.02.2012, 19:44
Не зовсім зрозуміла тебе anet... Або ні, навпаки, це ти не зрозуміла того, про що я писала. Ті, що живуть без дітей, тобто для себе. "Себе" в значенні "Одне для одного", а не лише "Себе" одної.