Перегляд повної версії : Выйти замуж за нелюбимого (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №11 (81) ГРУДЕНЬ 2013 РОКУ)
ARSENUYA
28.07.2011, 22:18
Привет!!! Народ помогите!Я уже однажды вышла замуж и очень сильно обожглась,а сейчас я встретила чудесного человека,противоположность бывшего,моим родителям он очень нравится...через месяц у нас свадьба, а я не люблю его.
Он не раздражает меня...вот у меня такое непонятное чувство, меня к нему не тянет, мне он не симпатичен вообще, по внешности мне он не нравится, но у него прекрасное отношение ко мне,и характер чудесний))))Можно ли выйти замуж не любя? А может быть, я его еще полюблю?
Я сколько живу, столько и думаю -- а оно нам надо? Эта любовь? Прекрасное отношение есть, забота есть, чего еще надо? Но если потом встретиш человека от котого мурашки по коже -- то что делать? жизнь ломать и себе и мужу? Но ведь есть такая поговорка, что в паре всегда один -- любит, а другой позволяет себя любить! Поетому -- позвольте себя любить!!!
galyna2104
04.08.2011, 13:30
він вас любить. а вам він просто ніяк - ні так ні сяк. але чи довго так триватиме чи не почне він вас бісити в один прекрасний момент? чи не доводитиме до сказу його турбота лише тому шо у вас до нього жодних почуттів?
Роксолана
12.08.2011, 17:47
ARSENUYA навіть не вагаючись виходьте за нього заміж! Це так чудово - бути для нього богинею! З часом ви його покохаєте, навіть не сумнівайтесь. Подібна ситуація була у моєї бабці. Вона вийшла заміж за чоловіка якого зовсім не кохала, а він, навпаки її обожнював. Носив на руках і в прямому і в переносному смислі. Вона була для нього принцесою. Навіть їхню доньку чоловік назвав на честь своєї коханої дружини. А коли він вперше взяв дитину на руки на його очах виступили сльози щастя. Бабця розказувала саме в той момент її серце розтануло і вона покохала таки свого чоловіка.
В мого брата така ситуація. Він обожнює свою дружину, а вона витирає об нього ноги. Разом вже тринадцять років, є син. Він і їсти готує, і за малим дивиться. Свою зарплату вона витрачає виключно на себе. Відмовляється разом чоловіком навіть піти прогулятись, не те, що разом піти на якусь забаву. Ігнорує нас, його родичів. А він її кохає...
Так ARSENUYA, раз обпікшись вже не можеш вірити. Щоб не казали психологи, психотерапевти, щоб не радили подруги, знайомі, родичі повірити вдруге дуже важко. Найголовніше тобі зараз треба думати не про рідних, яким він до вподоби, а про себе. Адже тобі з ним жити. Тобі родити від нього дітей. Чи зможеш ти прикидатись, що кохаєш? А якщо після весілля зустрінеш того, кого полюбиш? Ти пишеш, що він добрий до тебе, має чудовий характер. То навіщо ти обманюєш чудову людину? Звісно твої батьки не хочуть аби донька була сама. Це природньо. Раджу відповідь шукати в своєму серці.
ARSENUYA, не каліч душі хлопця! Як дізнається, що ти не кохаєш, теж зневіриться у житті, як ти. Дай йому шанс знайти ту, єдину. І собі знайди такого, щоб серце завмирало. Тільки тоді можна будувати сім'ю.
ARSENUYA
22.08.2011, 12:30
Я вже не вірю ні в яке кохання, та й не кохала ніколи по справжньому. І що, Ви мені радите залишитися до кінця своїх днів одній. А якщо я вже й не покохаю??? Тим паче він знає про мої почуття. Я нікого не обманюю. Мені здається, що я занатто себе жалію.Скільки вже жінок вийшло заміж за не любимого, і нічого, живуть...
galyna2104
22.08.2011, 12:48
на форумі вам можуть сказати свої думки. Але це не є дерективи до виконання. вирішувати вам і лише вам. Щастя! Мужності і мудрості "розрулити" цю ситуацію!;)
руда соня
23.08.2011, 09:08
Це залежить від того, Арсеніє, як ви ставитеся до самої любові -- як передавач чи як приймач. Є люди, яким просто необхідно самим любити, а є такі, яким важливо, щоб любили їх. Але скажу вам, що і з нелюбом можна жити. Це точно. І навіть здаватися щасливою, а інколи й дійсно бути такою. Нелюбові ви пробачите багато чого такого, що б не пробачили коханій людині.
Світлана
06.12.2011, 20:33
Арсеніє, виходьте заміж і ні про що не шкодуйте. Від тепла люблячого серця - і ваше зігріється...
руда соня
26.12.2011, 23:04
О! Золоті слова, Світлано!
А я не згідна! Іноді навязливість більше дратує! Ти починаєш ненавидіти людину за те що вона тебе так любить, дусить своєю турботою. Ненавидиш себе, бо не можеш відповісти взаємністю!
galyna2104
27.02.2012, 14:49
А я не згідна! Іноді навязливість більше дратує! Ти починаєш ненавидіти людину за те що вона тебе так любить, дусить своєю турботою. Ненавидиш себе, бо не можеш відповісти взаємністю!
я про щось таке писала в пості трошки раніше :) це велика небезпека і ще невідомо чим може обернутися
Карамелька
26.04.2013, 20:30
я одружена вже два місяці але чоловіка некохаю, з чоловіком ми зустрічались три місяці я завагітніла і ми одружились, але я кохаю свого бившого хлопця з яким я прозустрічалася шість років (але він мене міг вдарити, образити) перед тим як він мав піти в армію він мене вдарив що синці залишились на обличі і я його покинула, але досі кохаю, він прийшов вже з армії але каже мені що кохає мене також но нехоче розбивати мою сімю. Незнаю що робити дуже сильно його кохаю, неможу без нього, майже кожного дня плачу причина вся в тому що кохаю бившого... З чоловіком часто сваримося аж до розводу, нічого з собою неможу зробити тому що серцю неприкажиш.
Роксолана
30.04.2013, 12:18
Карамелько, радила б тобі розірвати це замкнене коло, поки не пізно. Бо як бачу, одна проблема тягне за собою наступну. Те, що в тебе було шість років тому - вже минуле. Це твій досвід, твій біль, радощі. Але це вже все МИНУЛЕ! Зрозумій: ти живеш тепер і зараз. Маєш чоловіка і дитину. Вони твоє майбутнє! Ти насправді кохаєш свого чоловіка, але ті спогади в твоїй голові тягнуть тебе назад і змушують робити помилки. Ти кохаєш свого чоловіка, інакше б не лягла з ним у ліжко, правда? Подивись в очі своєї дитини та чоловіка і знайди там відповідь.
А щодо твого колишнього.... якби мене хтось теоретично вдарив, на фарш би змолола. А ти кажеш, що кохаєш....
Карамелька
03.05.2013, 17:14
шо робити я незнаю я з чоловіком неможу житти кожного дня крики верески, він мені бившого згадує я ше не родила а чоловік навіть мене непитає як я? шо я? може в мене шось болить? Мені обідно, він каже шо розведеться зі мною говорити зі мною нехоче, бачити мене також.
Карамелька лише ти сама можеш розрулити ситуацію. Щодня кажи чоловікові, що колишнього не існує. Що ти викреслила його зі свого життя. У тебе є він і ЙОГО дитина. І лише це має для тебе значення. Через те, що сваритесь й не питає як ти? І каже, що не хоче бачити. А сама при ньому навіть імені не згадуй колишнього. Навіть не натякай що він колись був. Бо інакше справді втратиш чоловіка. І що? Дитина без батька буде? Ви хоч окремо живете від своїх батьків?
Карамелька
11.05.2013, 21:27
да окремо......
Карамелька
27.07.2013, 21:15
я на сьомому місяці вагітності їздила додому в село в лікарню тиждень мене не було коло чоловіка коли приїхала неожидано до чоловіка і побачила бардак на квартирі поприбирала а потім побачила чужу жіночу футболку і в мене почалась істерика я кидала всим шо є на квартирі шо побилось шо ні коли він прийшов з роботи то на квартирі ніби ураган пройшов я почала питати чия футболка??? У відповідь я почула шо я курва, сука і т.д і шо вона не його, зі злості я сказала шо дитині непотрібний такий батько який ізміняє шо я з ним житти небуду, зібрала речі і поїхала, на наступний день я проплакала від 7ранку до 8вечора голова болить нічого неїла, вирішила позвонити а то він незвоне і я почула шоб я йшла нахер і знов обізвав.
Я незнаю шо робити може іншого знайти???!!!
Карамелько, перш за все тобі зараз треба думати про дитину! Вона цілком залежить від тебе і від твого стану. Це дуже складно, але спробуй відволіктися, нормально відпочити, поїсти, сходити на прогулянку. Це треба для твоєї дитинки!
А щодо твого чоловіка, треба щось змінити. Або відносини з чоловіком (спокійно сісти,поговорити, знайти шляхи примирення), або чоловіка. Тобі видніше, що правильно у твоїй ситуації. Оціни всі "за" і "проти", і рішуче дій!
Карамелька
02.08.2013, 17:02
йому друзі важливіші я в нього як тряпка, я йому кажу шо я вагітна а він каже йди нахуй ти мені спортила празнік день вдв тим шо я сказала візьми мене з собою бо хлопці беруть своїх дівчат((((( а потім коли я хотіла з ним поговорити сказав мені шо немає бажання зі мною ні говорити ні житти
Погоджуюсь з Оленкою.Думай про дитинку,адже вона найдорожче у твоєму житті!Менше сліз та істерек!!!!!Адже всі твої тривоги відчуває твоє маля.....А йому потрібний тільки позитив!!!!!!!!!!Знаєш,все може змінитсь,коли він побачить немовля))))))))))Так було із моєю знайомою:її чоловік говорив,що по його розрахунках не виходить,що ц не його дитина;справа йшла до розлучення....Все змінилося після того,як він вперше побачив немовля,яке схоже на нього "як дві каплі води".Такого дбайливого і люблячого батька я не бачила)))Ти надійся на краще!Все у тебе обов'язково налагодиться!Треба просто спокійно і відкрито поговорити.Не падай духом!!!!!
Карамелька
22.08.2013, 20:44
він зі мною нехоче говорити(
а хоче з друзями на пиво ходити і гуляти(
вимикає телефон (притом шо він не його а мого папи того шо він свого викинув на дорозі і там і залишив) коли із друзями щоб я незвонила і неказала шоб йшов додому(
обручальну обручку він десь подів каже шо загубив а я думаю шо продав або здав в ломбард того шо гроші взялись десь(((
Може тобі варто піти від нього?Подумай чи потрібний тобі такий чоловік,а дитині-такий "батько"????????
Карамелька
25.08.2013, 15:06
я думаю (((
Скажу тобі таке, Карамелько, ні один ні інший тобі не пара. Просто варто замислитись що якщо колишній вдарив раз то вдарить і знову, причому це буде стосуватись не лише тебе а і твоєі дитини. На рахунок чоловіка, то варто подумати чи не довела ти його сама до того що він тебе ненавидить? Ви просто поспішили і з дитиною і з одруженням. А тепер якщо цивілізовано не вирішити ситуацію, то постраждає перш за все саме малюк!!! Спробуй зрозуміти чому чоловік так себе поводить, ви напевно обоє ще досить молоді і не готові просто взяти на себе відповідальність. Думаю вам варто разом звернутись в центр планування сім'і і поговорити з психологом, якщо самі не можете розібратись!
Карамелька
03.10.2013, 21:23
: блін я дуже ревнива незнаю що з цим робити. От нещодавно знайшла у свого
чоловіка на листочку номер дівчини я його
питаю хто це він відповідає шо колега по
роботі ну я вирішила провірити чи то є так
позвонила я до неї толком вона нічого
несказала тільки то шо вона не колега його і шо в неї з моїм чоловіком нічого небуло. А я
закатую вдома скандали істерики йому після
того вже два дні але він вже розказав хто це
оказалось барменша він був пяний сильно і
непомне нічого і взяв в неї номера, а мене
бісить це шо я аж неможу притом я вагітна на 9 місяці а йому похуй.
Я так зрозуміла, що ти любиш свого колишнього? То чому ти ревнуєш свого чоловіка?! Я думаю, що тебе до колишнього потягло тому, що ти замість будувати сімейні стосунки з чоловіком, налагоджувати побут вирішила згадати молодість -- як воно жилося-гулялося до того! Я б радила замість зустрічати чоловіка сварками і істериками, приготувати смачну вечерю, разом купити якісь речі для малюка, піти разом до лікаря-гінеколога на консультацію. Все таки чомусь ти вийшла за нього заміж, спала з ним, завагітніла від нього???? Якщо вже так є, то чому б вам не жити нормально. І ще -- ніколи не розуміла жінок, які телефонують і перевіряють своїх чоловіків. Тим ти не тільки чоловіка позориш, а в першу чергу -- себе!!!
руда соня
14.11.2013, 11:24
І що, Карамелька? Ау! Як там?
руда соня
14.11.2013, 11:25
Дiстала ти, Карамелько. Всi вагiтнi жiнки iстеричнi, плаксивi i ревнивi. I
я така була. Але вiдкрий нарештi очi на щось, крiм своїх образ. Таке
враження, що крiм дурнуватої поведiнки цих двох чоловiкiв, тебе бiльше
нiчого не обходить. Живеш у постiйному стресi, але не думаєш, як це
вiдiб'ється на твоїй дитинi. А пiсля народження що вона буде бачити, крiм
вiчних скандалiв? Якщо твiй чоловiк поводиться як пiдлiток, якому тiльки
розваги в головi, то нащо тобi таке щастя? Спробуй все-таки ще поговорити
з ним, коли буде тверезий, спокiйно, без крикiв i звинувачень. Поясни, що
так бiльше не можеш жити. Якщо не зробить висновкiв, то їдь до батькiв,
вони допоможуть з дитиною. А до свого колишнього не думай вертатися, бо
потрапиш з одного пекла в друге. Ти ж людина, жiнка, а не собака, яка слiпо
любить свого господаря i радо приймає вiд нього все, навiть побої! Вiр, що
зустрiнеш справжнього, сильного чоловiка, який буде любити тебе i твою
дитину. А тi, хто має за нiщо матiр своєї дитини, -- безхребетнi егоїсти!
Розповім вам одну історію. Коли я жила на квартирі зі мною по сусідськи жила молода пара, яка вже 9 років разом. Одружилися правда вони в дуже юному віці та дітей ще досі немають. Так от, коли він тіки йшов на роботу, вона гайда гуляти з іншими чоловіками, тусуватися по різних дискотеках і навіть був випадок коли привела іншого чоловіка до себе додому, коли чоловік в цей час був на роботі. Коли ж чоловік був вдома, вона була ідеальною дружиною, готувала йому, прибирала і т. п. Одного разу за чашкою кави моя сусідка розговорилася і розповіла мені що вона не любить свого чоловіка, що її дратують його дотики те коли він її цілує і грубо кажучи за секс з ним немає ніякої мови, бо як чоловік він її не приваблює. В мене виникло питання чому ж вони обоє так мучаться??? Так виявилося що чоловік її дуже страшно любе, я би навіть сказала фанатично і про всі її зради і походеньки він знає і завжди її все вибачає лиш би вона була з ним, а в неї до нього немає абсолютно ніяких почуттів, але їй його стає шкода і вона всерівно залишається з ним жити. Зараз ця пара правда розлучилася і в кожного з них своє життя. Але до чого я веду, в кожного в житті буває по різному, але на мою думку деколи справді краще жити з людиною яка любить тебе ніж з людиною яку любиш ти! Кожен з нас повинен вирішити для себе як йому буде краще - віддавати любов і страждати чи приймати її та жити в спокої!:)
Карамелька
24.11.2013, 21:04
блін небуло часу написати зараз розповім все що було після народження дитинки.
Від 28 вересня по 29 жовтня я свого чоловіка небачила тому шо він неприїжав пояснював тим шо часу немає і шоб я незайобувала і йшла нахуй а я була коло батьків готовилась до родів коли він 29 приїхав то 30 я вже родила дівчинку назвала Ання, пару днів він коло нас побув нормально а потім знов почав гуляти з іншими бухати і т.д і т.п я спитала нашо він так робить а він довго недумає збирає речі і їде до мами і живе з нею а коли я звоню до нього то він невідповадає а бо каже шо немає часу, гроші в сімю недає а далі десь пропиває або прогулює, я йому розказую за малу то навіть чути нехоче ні про неї ні про мене, я його питаю чи буде з нами а він каже життя покаже і щоб я віїбалась від нього я кажу давай разом на квартирі жити а він нехоче, він слухає свою маму і робе все так як вона каже
Ннннда, значить він мамин синочок, раз у всьому свою маму слухає. В моєї однокласниці була дуже схожа ситуація після того як родила, чоловік тіки з роддому її привіз і зразу втік додому під мамину спідницю, а коли мала підросла то начебто почав приходити і хотів помиритися, але вона його уви не прийняла. Вона сказала йому, а де ж ти був коли мені так була потрібна твоя підтримка, коли потрібно було допомогти з маленькою дитиною, а її щей кесарили, їй важко було перші тижні, а він собі забрався і пішов. Потім щось трохи приходив до дитини, але не допомагав ні матеріально ні ніяк, деколи якісь дешеві іграшки приносив які дитина того ж дня ламала. А потім взагалі зник, а коли вона подала на розлучення то швиденько прибіг і шей звинуватив її в тому шо з дитиною не дозволяє бачитися і подав на неї позов, то йому відсудили побачення 2 рази в місяць на які він не дуже то й ходив, а тепер вже пів року не з'являється, має іншу жінку, а коли йде по вулиці на відстані протягнутої руки від дитини, то робе вигляд шо її небаче. Добре що хоч аліменти вчасно платить, лишні гроші на дитину не завадять. Отакі-то пироги!
Можливо ваш чоловік ще теж надумається коли подорослішає і вилізе з-під маминої спідниці, але повірте шо вам він тоді вже буде непотрібен, якщо ви будете виховувати дитину самі без нього! Звісно чоловіча підтримка в такі моменти необхідна, але справжній чоловік так би не поступав зі своєю жінкою та дитиною. Зачекайте щоб пройшов ше якиїсь час і поспостерігайте за його поведінкою, якшо вона довший час не буде змінюватися то для чого вам такий чоловік, краще самій бути з дитиною і не псувати собі нервів.
Карамелька
06.12.2013, 15:58
та воно то так.
Але я його просила повернутись до нас а він мені сказав Я З ВАМИ ЖИТТИ НЕБУДУ,
Зараз мені кажуть шо в нього інша дівчина хороша а я з дитиною нехороші.
Я незнаю шо робити мене тягне до нього люблю хочу бути поряд в будь який момент але йому цього непотрібно
Інтуїція
10.01.2014, 21:31
Выйти замуж не любя-обычное дело.Но я тебе вот что скажу:если он тебе не нравится-это неспроста.Доверься своей интуиции,и думай как поступать.Хорошим решением будет повременить со свадьбой и узнать о женихе как можно больше нового.И потом принимать решение.
vBulletin® v3.8.3, Copyright ©2000-2024, Jelsoft Enterprises Ltd. Переклад: cheburapin