Службовий роман (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №1 (95) СІЧЕНЬ 2015 р.)

[Марія]

Хотіла б почути думки на тему службового роману... можливо, тут є хтось, хто пережив подібне. Якщо ви колись були коханцями з і співробітником, розкажіть як все закінчилось, чи є майбутнє у службового роману? А якщо він навіть не натякає на створення сім'ї? Його цікавить лише секс. Хоча приклади створення сім'ї після роману на роботі у нас є. Графік бо ж ненормований. Можемо і по десять годин на роботі бути, правда потім ті пари переживають ревнощі, але то вже інша тема. Як дізнатись про його почуття? Що робити, якщо нічого не вийде? Бо ж роботу залишати у разі поразки не хочеться... Стільки запитань, заплутатись можна...

[Роксолана]

Марія, я б радила тобі переключитись на когось іншого. Ну як можна мати якісь відносини зі співробітниками????? Кожен з нас на роботі має зовсім інші риси, ніж ті, які проявляє вдома з рідними, а тим паче із коханими людьми. Можливо секс і є, як ти кажеш, якщо ви по десять годин сидите, але який то секс після робочої втоми? Навіть обговорювати не хочеться таке. Та й ті пари, які таки побрали після службового роману, як ти кажеш переживають ревнощі... Моя порада тобі така: робота - для роботи. А кохання потрібно шукати в іншому місці.

[Весна]

У мене було подібне. Я тоді щойно влаштувалась на свою першу роботу. Потрапила у відділ, де на мене і звернув увагу керівник. Я попервах нічого не розуміла. Чому мої колеги так на мане дивляться, чому кажуть, що він до мене ставиться не так як до решти. Що він мене виділяє по особливому. Я пояснювала це все тим, що це я себе від початку так поставила. Щоб звертався до мене на «ВИ» і у мій бік жодного кривого слова, не підвищувати голос і таке всяке. А потім якось мені було потрібно взяти кілька вихідних днів, не у рахунок відпустки, а так. І він мені їх дав, навіть дозволив затриматись стільки, скільки мені буде потрібно аби вирішити справи. Лише тоді до мене дійшло, що щось не так. Бо ж на таке ніхто у нас у відділі не міг розраховувати. Звісно, я була йому вдячна, що з розумінням поставився до моєї проблеми. Після того випадку я почала більше уваги звертати на вияв його почуттів. Якось непомітно ми почали зустрічатись. Звичайно, на роботі одразу почались розмови. Наші з ним кісточки перемивались «від» і «до». Мені, Маріє, було легше, бо я знала про його почуття. Наш роман тривав два роки. Закінчився він тоді, коли я зрозуміла, що шлюб його не цікавить. Його влаштовувала така ситуація. А мені вже було несила витримувати ті всі «злі язики». Заспокоювала себе, що то все заздрісні люди, нещасливі в особистому житті так чинять, але… Я хотіла дітей, сім’ї, тож сама наполягла на розставанні.

А тобі, Маріє, можу порадити таке: якщо у тебе стільки запитань і жодної відповіді то може покинь цю справу? Якщо не бачиш прогресу з його боку влаштовуй по іншому своє життя

[Lady Gaga]

Я думаю, так річ, як серйозність намірів потрібно обговорювати якось, або ж одразу на початках вже видно, чи є у роману майбутнє. Сама я службового роману не мала, але багато разів була свідком того, як такі романи закінчувались весіллям. Думаю саме робота те місце, де людину можна пізнати по всіх якостях. Адже недарма кажуть, як людина ставиться до роботи, так вона ставиться і до сімейного життя. Наприклад відповідальний чоловік на роботі, тож і чоловіком відповідальним буде. Любить хильнути зайвого на корпоративні, таким і додому приходити буде. Невдоволений таким невдоволеним буде і біля дружини. Те саме стосується і жінки. Як роботу побистрячку воліє зробити або перекинути на когось іншого, так і побут вести буде. А загалом в службових романах нічого поганого не бачу, але лише тих, де є почуття. А службові романи у яких є вигода приречені. Саме про такі романи пліткують.

[Роксолана]

Думаю саме робота те місце, де людину можна пізнати по всіх якостях. Адже недарма кажуть, як людина ставиться до роботи, так вона ставиться і до сімейного життя. Наприклад відповідальний чоловік на роботі, тож і чоловіком відповідальним буде. Любить хильнути зайвого на корпоративні, таким і додому приходити буде. Невдоволений таким невдоволеним буде і біля дружини. Те саме стосується і жінки. Як роботу побистрячку воліє зробити або перекинути на когось іншого, так і побут вести буде.

Не згідна, не згідна, не згідна!!!!! Lady Gaga на роботі ми всі зовсім інші ніж вдома. Просто є люди котрі на перше місце ставлять кар'єру, а ті які сім'ю. Ось і все. А службові романи завжди заводять заради вигоди.

[Марія]

Ой, дівчата, плітки то окрема тема, болюча для мене. Неминає й дня аби на мене криво не дивилися. Я ось собі думаю, можливо то в нас така незрозумілість саме від цих пліток? Лише можу здогадуватися, що саме йому наплітають. А мене щодня на "відвертість" провокують. Дійшло до того, що я навіть з кабінету виходжу, коли про нього розмови починаються.

[Чіка]

У мене службового роману ніколи не було, але я зараз є свідком таких відносин. Він одружений, вона заміжня. Він начальник, вона підлегла. Їй за тридцять і вона таким чином думає кар’єру зробити. Плітки, Маріє, по сто разів на день виникають, але жінку це не хвилює. Навіть була спокійна тоді, як пліткували, коли вона з начальником у відрядження їздила і що вони там у купе поїзда робили. Жінка вона вперто йде до своєї мети, адже якось зізналася, що коли сама стане начальником, то пліткарів позбудеться в першу чергу, набере нових людей, які не будуть знати її минулого… Що ж, у житті у кожного свої пріоритети. А тобі, я б радила визначитись із своїми. Якщо ти хочеш дітей, сім’ї, то може підходящу кандидатуру знайди? А то будеш, як «Серафіма прекрасна» з серіалу…

[Іван]

...колись був молодий-зелений, закохався у колегу. Зустрічались, я їй освідчився, готувався до весілля, а потім...застукав її у обіймах іншого тут же в офісі...Вони потім одружились, але з роботи пішли обоє. Це стало мені наукою на все життя, на роботі ні-ні-ні

[Ліла]

Чесно, не розумію я тих жінок котрі на роботі любов крутять. Ну ще молодим, неодруженим можна пробачити, зрозуміло, може хто свою половинку та й зустріне. А ось коли заміжні-одружені в таке бавляться... і як потім в очі дружині/чоловіку дивитись? Звісно, будь якій жінці чоловіча увага приємна, але вона не повинна виходити за межі пристойності. А плітки? Мало кому вдається встояти. Навіщо через короткотривалу хіть собі життя ламати, роботу втрачати, а якщо роман скінчиться репутацію повії, яку кожен може у курилці притиснути заробляти. Я коли на свою першу роботу влаштовувалась на ювелірний завод, то мене у відділ кадрів одразу тоді спитали про сімейний стан і попередили, звісно культурно, що бл...во на робочому місці не вітається.

[Юльчик]

Заводити службовий роман чи ні це особиста справа кожного. Якщо обох така ситуація влаштовує, то чому б і ні? А ось, якщо купа запитань, як у Марії, або ж коли обоє мають сім’ї, то напевно, краще таки покинути цю справу. Або ж розірвати відносини і тоді вже з чистого аркуша починати нові стосунки. А так…

[Андрій]

Небезпека службового роману у тому, що особа жіночої статі починає забагато собі дозволяти на роботі. Звідси ростуть ноги у пліток. Аякже, жінки так влаштовані що їм хочеться похизуватись тим, що "мене він виділив". Може проект завалити чи взгалі на роботу не вийти, бо ж їй це все пробачиться. Може й ви Маріє, цим грішите? Тримали б рота на замку і поведінкою нічого не виказували б, то і не пліткували би йому про вас. Десь ви схибили, це точно. Службові романи можуть бути щасливими і закінчитись одруженням, але лише тоді, коли ніхто зі співробітників нічого про ваші відносини не буде знати. Це складно, але можливо.

[Олена]

...колись був молодий-зелений, закохався у колегу. Зустрічались, я їй освідчився, готувався до весілля, а потім...застукав її у обіймах іншого тут же в офісі...Вони потім одружились, але з роботи пішли обоє. Це стало мені наукою на все життя, на роботі ні-ні-ні

Іване, навіщо ж через одну-єдину невдачу так казати? Та вам радіти потрібно було, що вона до іншого пішла! Це означає, що це просто не ваша жінка була! Не знаю, як ви, а багато хто, ось так і справжнє кохання через це пропускає, бо зациклений на невдачі. Марії хочу порадити просто розставити усі крапки над "і". На деякий час просто зникніть з його очей. Тоді і дізнаєтесь, чи ви йому потрібні. Якщо чоловіку потрібна саме ця жінка, він гори переверне аби з нею бути. Навіть буває і від чоловіка відіб'є.

[Ірина]

Службові романи як на мене можна вибачити молодим і неодруженим, тобто людям вільним. Тим, хто у шлюбі такі відносини принесуть лише біль, розчарування та втрату репутації. Сама я маю такий гріх. Колись з начальником поїхала у відрядження. Я заміжня, він одружений. Але... сталося те що сталося. Він наполягав потім на продовженні, навіть казав, що покине дружину зради мене. Але я тоді зрозуміла, що мій чоловік найкращий і відмовилась від продовження. Довелось звільнитись. Я тоді втратила гарну роботу. Натомість зберегла сім'ю й власну гідність хоча оточення пліткувало. Камінь на душі так і лежить за скоєне тоді у відрядженні, хоча минуло вже багато років.

[Зіронька]

Велика помилка крутити кохання з начальником заради кар’єри та більших грошей. Я ніколи й не думала про кохання на роботі, але так сталося, що я закохалася. Закохалася в свого начальника. Він був вільний, я розлучена ще й з дитиною. Коли зрозуміла, що мої почуття взаємні не повірила, що таке може бути. Не вірила до кінця. Саме через невіру нічого не вимагала й не просила. Можливо, саме тому наш роман закінчився одруженням. Не люблю фрази «взяв її з дитиною». Він просто увійшов у нашу маленьку сім’ю й «очолив її», як я жартую. А ось із спільними дітками нам одразу не повезло, я довгих десять років не могла завагітніти… Хочу до Марії звернутись, все таки впевніться спершу у його почуттях. На самому сексі продовження не буде.

[Мавка]

На власній шкурі знаю, що таке службовий роман і моя порада Марії така: - тікай швидше і подалі від об'єкта свого захоплення! Весіллям закінчиться той роман, де на початку до цього йде і де обоє вільні, в інших випадках лише біль, мука, невизначеність і роки, які ти втрачаєш. Чоловіку що? Нічого. А ось жінка не лише здоров'ям платить, ще й репутацією, а інколи і добрим місцем праці. Службовий роман мала не я, а мій чоловік. Так, так. Прийшов якось додому увечері і каже, нам треба поговорити. Я ж думала, про щось буденне… якби ж то! Каже: - я закохався, думаю це серйозно. Ви хоч уявляєте, що саме я відчула в цей момент! Перша думка була «я ж залишуся сама!» Перед очима в одну мить пропливло все наше спільне життя. Наступного дня я підняла на вуха всіх родичів, спільних друзів, а сама пішла у салон краси. Потім купила собі гарну сукню і при повному параді прийшла до чоловіка в офіс і поговорила з тією жінкою при всіх. Так, це було жорстоко по відношенню до неї. Але не я почала руйнувати її життя. Вона перша на щось понадіялася з одруженим чоловіком. В результаті, та жінка звільнилась з роботи і зникла з поля зору чоловіка. Напевно її психіка не витримала людського осуду. Бо в очах усього офісу вона була «стервом і підстилкою», а мій чоловік «жертвою її підступу». Ось чому я кажу, що службовий роман небезпечний для жінки передусім. Мого чоловіка напоумили родичі і друзі не робити помилки. Я зі свого боку почала частіше тішити чоловіка у ліжку та на кухні смаколиками. Тільки ось, десь глибоко в середині сидить хробачок і змушує весь час бути напоготові. Ану ж десь в офісі ще така подібна ласа до чужого щастя причаїлася?

[Kaluna]

Я була молода, гарна. Просто працювали в одному кабінеті, ходили разом обідати,інтиму тоді в нас не було. А потім він знайшов іншу роботу і звільнився. Я думала, що це кінець, але ні, він мене зі собою на свою нову роботу взяв. Тут наш роман просто розквітнув, але я пішла на підвищення на відміну від нього і з часом зрозуміла, що він мені вже не цікавий і наші відносини якось самі собою з моєї ініціативи припинились. Він це важко переживав, навіть почав випивати. А мене Господь потім покарав, через якийсь час я закохалася в іншого чоловіка на роботі, але, моє кохання не взаємне. Він навіть не звертає на мене уваги. Ми спілкуємось. Але...

[Роксолана]

Мавка, а ти не розглядала версії, що це твій чоловік жінці «надію дав»?