Дитина має спати з батьками чи сама у своєму ліжечку? (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №5 (87) ЧЕРВЕНЬ 2014 РОКУ)

[Роксолана]

Дівчата, у моєї родички "намалювалася" така проблемка: де має спати дитина? Розкажу коротко суть: в них з чоловіком троє дітей. Дві старші дівчинки і чотирирічний син. Живуть вони у звичайній трикімнатній квартирі. Дівчатка сплять в одній кімнаті, в другій спить родичка з сином, а чоловік спить в третій кімнаті. І ось якось на одній забаві була одна гостя, яка почувши це почаланаспереконувати, що так робити не можна. Мовляв, маленький хлопчик, який спить біля матері, як виросте "голубим" стане, а чоловік при такому розкладі буде імпотентом. Сама ж мама може психушкою закінчити. Я звісно, розумію, що це крайнощі. І мене обурило таке трактування ситуації. Але потім я задумалась, а все таки, де має спати дитина? Звичайно біля мами комфортно, але дитина мусить бути самостійною. А як же інтимні відносини подружжя? Родичка зізналась, що вони майже зійшли нанівець. Ось звідки її вічна роздратованість. Можливо, та гостя і права була, що не можна дітям дозволяти спати у батьківському ліжку? Як ви думаєте?

[Даша]

Думаю, щось у тому є. Подивіться на фільми, я не кажу конче американські. Взагалі, чи то французькі чи німецькі. Там діти з народження сплять у своїх ліжечках у своїх кімнтах! А вже у вісімнадцять мають батьків покинути і десь переїхти. А в нас усі проблеми просто через брак особистого простору. Така сім'я, як у вашої родички, Роксолано, мала б жити у власному будинку, а не квартирі. Тоді б і проблеми цієї не виникло. Думаю, що на рахунок того, що хлопчик стане геєм, через те, що з мамою спить це вже занадто. А ось те, що ще молоді батьки вже напевне мають проблеми в інтимному житті це - факт. Батьківське ліжко все-таки не для дітей я думаю.

[Alex]

Мама - найрідніша людина. Мама носить дитину під серцем. Всі 9 місяців дитина біля матері. Але правда в тому,що одразу після народження дитина віддаляється від мами. З кожним днем все більше і більше. Окреме ліжечко, дитячий садочок, школа, підлітковий вік і т. д. Велику мудрість повинна мати матір, щоб зрозуміти - цей процес природній. Дитина нам не належить, у неї своє життя. Дитину потрібно "відпускати" інакше не буде життя ні матері ні дитині. Як і в цьому випадку. Відносини чоловіка і жінки майже зруйновані. Психіка дитини порушена. Хлопчику біля мами комфортно. Припускаю, що він навіть може й істерку влаштувати щоб тільки з мамою спати. Й дорослі йдуть у нього на повідку, аби лиш замовк. Ця ситуація не найкращим чином позначається і на двох дівчатках. Їм також мама потрібна, а мама вся лиш у малюкові. І що найгірше найбільше шкоди ця ситуація завдає самій жінці. Колись її моральні й психічні сили розрулювати ситуацію скінчаться. Не впевнена, щохлопчик голубим стане, а ось егоїстом і матусиним синочком буде стовідсотково. А це вже пряма дорога до самотності у дорослому віці.

[Олена]

Ви праві, Роксолано, у батьків повинно бути особисте життя і дитина у батьківському ліжку цьому заважає. Але тут є один момент: дитина ж не просто так з'явилась? Тим більше цей хлопчик третя дитина. Це означає, що батьки чимось думали коли планували третю дитину. Не думаю, що вони повелись на грошову допомогу держави. Тобто, батьки розуміли, що поява ще однієї дитини кардинально змінить їх життя. Отже ще під час зачаття вони були свідомі того, що після народження сина їх інтимні відносини теж зміняться. Якщо вони пішли на це - значить були готові до цього і хотіли цього. Як на мене тут проблема у відносинах чоловіка і дружини. При бажанні завжди можна знайти вихід. Можна купити дитині велику м'яку іграшку, з якою хлопчик буде спати у своєму ліжечку. Та навіть, якби тато й мама просто приділяли час сину і вкладаючи його спати у його власному ліжечку з простирадлом і наволочкою, які собі син сам вибрав, з його улюбленою іграшкою, ще й розказали б йому казочку дитина б знала цей щоденний "ритуал" і ніякої б проблеми не було. Тут проблема у батьках.

[Мар'яна]

Хлопчика рятувати треба!!!!! Йому вже чотири, а він цілком психологічно залежний від мами. Чим далі тим більше він не буде знати, що таке власне "Я". Уявіть собі: інфантильний, залежний, психічно неврівноважений... Саме таким чоловіком ризикує вирости цей хлопчик. Або ж жінка може таким чином просто відгороджувати від себе чоловіка. "Бачиш, я з дитиною. Не чіпай мене!" Крім того, що це погіршує інтимні відносини, в цій ситуації чоловік може почати ненавидіти сина, який на його думку є причиною конфлікту з дружиною й відсутності у батька сексу.

[Мар'яна]

Дитина з раннього віку повинна розуміти, що у батьків свій простір, а у неї свій. Якщо дитина з народження не спить у своєму ліжечку, то у 2-3-4 роки звичайно важко пояснити дитині чому раніше можна було спати з мамою і татом, а зараз не можна. Без істерик тут не обійтися. В цій ситуації думати раніше треба було.

[Михайлина]

На жаль, права була гостя, яка говорила про те, що хлопчик ризикує стати голубим. Адже його мама з дитинства не показала йому, не навчила його, що вона і мама і дружина. Вона в його дитячих очах ці два поняття просто поєднує. А отже ставши дорослим він у жінках буде бачити маму. Відповідно кохатися буде з чоловіками. Або ж ставши дорослим він може мати жінку, з якою буде спати і жінку, з якою буде кохатися. Погодьтесь обидва варіанти не добрі.

[руда соня]

А от у моїх знайомих мама спить по черзі, то зі старшим, то з молодшим сином. Вони розігрують в лоторею -- чия сьогодні черга спати з мамою. Ні мама, ні діти від цього не збираються відвикати. Такий маленький нюанс -- хлопцям 10 і 8 років. Я думаю, що кожна людина повинна мати своє ліжко, колись навіть у подружжя були різні спальні. І це не заважало чоловікові і жінці ставитися одне до одного з любов'ю і повагою.

[Олена]

А от у моїх знайомих мама спить по черзі, то зі старшим, то з молодшим сином. Вони розігрують в лоторею -- чия сьогодні черга спати з мамою. Ні мама, ні діти від цього не збираються відвикати. Такий маленький нюанс -- хлопцям 10 і 8 років.

Я перепрошую, а де спить тато? Якщо це регулярно трапляється і діти і мама не збираються від цього відвикати?

[Lady Gaga]

Коли моя дитина була маленька то я на ніч просто ставила її ліжечко біля ліжка зі свого боку. Так зручніше. І погодувати можна і водички дати. Потім коли син підріс мав десь два рочки я ліжечко просто відсунула від свого. А у три роки син "переїхав" у свою кімнату. Болючим цей процес не був. В нас навіть натяку на цю проблему не було. Те, що в кожного своє ліжко, само собою всі розуміють. Але в цій ситуації, як на мене, можливо вашій родичці Роксолано, її син важко дався. Або ж нарешті з третьою дитиною вона зрозуміла, що таке мати дитину по-справжньому. Бо ж перші дівчатка, напевно народились, коли мама була ще молода-зелена. А тут жінка вирішила цілком віддатися материнству.

[Maria]

Я не думаю, що ця ситуація може вплинути на сексуальну орієнтацію хлопчика в майбутньому (ну хіба якщо про це весь час торочити при дитині, то, можливо, він почуватиметься просто "зобов язаним" про це подумати -- але то вже тема іншої розмови).
Думаю, і батьки, і діти з дитинства мають спати окремо. Навіть немовлята. Виняток робиться тільки, коли малюк захворів і потребує безперервного нагляду. На мою думку, має рацію та користувачка, яка казала, що ставила ліжечко сина поруч зі своїм, потім відсунула його трохи вбік, а далі, коли хлопчик підріс, в дитячу кімнату. Впевнена, так і має бути.
Більш того, малюк має почуватися гордим, що він уже досить великий, щоб спати у великому ліжку/окремій кімнаті. До цього його слід готувати як до почесної події, а не лякати, казати, що всі великі дітки так роблять, так само, як ходять до школи, їздять на велосипеді тощо. А якщо дитина ще замала, щоб їй щось пояснювати, то просто, вважаю, має бути заведене чітке правило: батьки сплять удвох, дитина має власне ліжечко. Це і комфортно, і на психіку сто процентів негативно не вплине, й інших дітей (які не виграли у лотерею сон з мамою) не образить.
Ясна річ, діти завжди хочуть у ліжко до батьків, у нас в сім ї це називається "у гніздечко", але це вже насолоджування моментом недільного чи іншого вихідного ранку. Коли син хотів залишитися спати з нами уночі, я нагадувала йому книжку, яку ми читали: свинка Мерсі влізла спати у ліжко до своїх господарів і їх ліжко стало таке важке, що провалилося на нижній поверх. Ніхто не постраждав :) Але висновок був зроблений правильно: кожен повинен спати у своєму ліжку.
Зрештою, а якщо дитина з часом повідомить, що й до школи з мамою піде? Чи нехай мама годує, взуває, одягає навіть 5-річну дитину? Нічого доброго це дитині не дасть. Навіть навпаки, майже напевне зробить дитину безпорадною і безхребетною. А це хіба ліпше, ніж голубим? :))

[Роксолана]

Так, бачу непросто дійти однозначного висновку в цьому питанні. Я навіть в себе на роботі думки жінок питала. Як на мене, чотирирічний хлопчик - це ще малюк, жовтеньке, пухнасте курча, яке тільки й тулиться до мами. З іншого боку, як каже моя колега Олена, саме в цьому віці прокидається перша сексуальність, дитина усвідомлює себе, як особу певної статі. Якщо легковажити цим, наслідки можуть бути неприємні, м'яко кажучи. Скільки чоловіків страждають психозами, які беруть початок у ранньому дитинстві, через неправильне статеве виховання. У Юрка Покальчука є оповідання "Єдин із Дрогобича", назва говорить сама за себе. Страшно таке й уявити, переконувала мене Олена. Я маю доньку, тож ця ситуація як воно з хлопцями мені не знайома. Але я ніколи не заохочувала бажання своєї доньки спати разом зі мною. У неї з народження було своє ліжко і крапка.

[Фанта]

Погоджусь, що коли дитинка маленька, то батькам зручно, коли вона поруч. Але не у батьківському ліжку, а у своєму, що стоїть біля маминого місця сну.
А ось після трьох років вважаю дитині краще спати окремо, ідеально у іншій кімнаті. Правильно, казала та гостя, що спільне спання дитини з батьками відбувається на дитячій сексуальності. Я б не стверджувала про голубизну хлопця, але в дитини може почати розвиватися надмірний інтерес до цієї теми. Батьки звісно будуть забороняти, можливо, навіть покрикувати на «цікаві» запитання дитини. А в дитини це може проявлятися у вигляді істерики чи нервового розладу. А коли хлопчик спить весь час із мамою, то стовідсотково формуються нездорові відносини дитини з мамою. Хочу зауважити, що я знаю, про що говорю. Мій брат живе з дружиною і п’ятирічним сином разом із дідусем і бабусею. Сплять вони троє в одній кімнаті. В другій дідо з бабою. Хлопчик спить у своєму ліжечку, але серед ночі буває, що тулиться до мами. Якось він спитав в невістки, чи такі в неї яєчка, як у нього? Це почув тато. На дитину накричали і суворо заборонили на цю тему говорити. І що ви думаєте, хлопчик вночі напісяв у ліжечко. Те, з ким має спати дитина вирішують батьки. І саме батьки відповідальні за те, якою людиною виросте їх дитина. Зрозумійте це!

[anet]

Скажу чесно, і я, і багато мам часто грішать тим, що беремо дітей до себе в ліжко. Прокинеться -- ти йому цицю, воно собі посмакувало і далі спить. А так -- поки встанеш, протреш очі, витягуєш малюка, кладеш до себе, потім уся процедура в зворотному порядку. А тоді заснути важко. А тоді вже й ранок, нема чого лягати. Але усе це кльово поки дитина маленька!!!! Тому краще не зловживати чітко налаштувати усіх і себе, і дитину, і чоловіка -- дитина спить собі сама, а ми, батьки, самі.
Бо, якщо чесно, коли дитина маленька, то чоловіки самі хочуть втікати в іншу кімнати, щоб виспатися і не "заважати" мамі і дитині! В мене так було коли народилася донька -- в одній кімнаті спала я з донькою, а в іншій -- чоловік зі старшим сином. Ми тоді жартували, що це найкращий засіб контрацепції. Чоловік до мене в гості ходив зі своїми штанями, як кавалер до дівчини:) Коли малій минув рік нам перестало бути смішно, і ми всі дружно розїхалися -- діти в дитячу, а чоловік в спальню.
Я не думаю, що якщо дитина спить з мамою чи татом, то мусить вирости якимось збоченцем, але для мене це питання елементарної гігієни. Бо й справді кожен має мати своє ліжко.

[anet]

До речі, нещодавно розмовляла з психологом, то вона сказала, що не тільки спати з хлопчиком мамі не можна, але й не можна цілувати його в губи і не можна ходити перед ним у спідній білизні. Це не робить його голубим, просто так він перестає бути чоловіком. цілувати в губи і бачити спідню білизну -- це треба з інтимним партнером!