Чи є життя після розлучення? (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №3 (49) КВІТЕНЬ 2011 РОКУ)

[Оксана]

Розлучення. Це боляче. Боляче але можна жити. Чи можна залишитись друзями з колишнім? Чи можна реанімувати почуття? Як знайти нове кохання? Як пояснити дитині, що тато з нами більше не живе? Як зцілитись емоційно? Обговорюємо тут.

[Олена]

Так сталось, що після семи років шлюбу ми розлучились. Не з моєї вини. Через його зраду, якої я не пробачила. Він все-таки одружився з тією жінкою. А я… Після розлучення минуло вже два роки, а я досі не можу забути чоловіка. Допоможіть хоч порадою, як жити далі? В мене таке відчуття, що чоловіки на мене не звертають уваги. А мені ж усього 30 років…

[Алена]

Олена, мушу сказати, що я повністю підтримую думку Аліси. Ви просто забули, що крім колишнього чоловіка навколо сотні інших. Він пішов від Вас, але це не привід ховати себе заживо. Думаю Вам необхідно спробувати розбудити свою жіночу гордість. Тільки подумайте, він створив нову сім’ю, живе повним життям, а Ви практично існуєте, як би боляче не було це усвідомлювати. Хіба він після всього цього вартий ваших сліз? Та жоден чоловік, який пішов з сім’ї цього не вартий. Розглядайте ситуацію з такої точки зору, що він просто був Вашою помилкою, це був такий етап в житті, під час якого Ви просто вчилися будувати відносини. Тож зараз Ви можете почати жити по новому. Дійсно, приведіть себе до ладу, зробіть нову зачіску, купіть нову сукню і заховайте в далеку шуфляду все те, що Вам може про нього нагадувати. Скажіть собі: "життя тільки починається і у мене все буде прекрасно". І повірте, життя дійсно буде налагоджуватися, а згодом Ви зустрінете дійсно "свою" людину і будете згадувати минуле як дурний сон. Бажаю Вам успіху!)

[Даша]

Олено,я не погоджуюсь з попередніми думками,оскільки без якоїсь вагомої для чоловіка причини віін би не почав зраджувати вам.Можливо він не отримував від вас того чого хотів,а та інша жінка змогла дати йому те чого він хотів.Знайдіть ту причину,і пам'ятайте що він не єдиний чоловік у світі,і ваше життя після розлучення триває!

[Олена]

Дівчата, дякую за підтримку і розуміння. Звичайно, життя після розлучення триває, як пишете ви, Даша, та ви, Алісо. Але, господи, як мені важко. Можливо, я слабка жінка... Я спробую скористатись вашею порадою, Альоно. Напевно, почну із зачіски :)

[настя]

Давати поради - невдячна справа. З особистого досвіду знаю: що б мені не радили, поки не визріє власне рішення, нічого не робитиму. Класик сказав: кожна сім'я нещаслива по-своєму (початок цитати до уваги тут не беремо). Тож універсальної відповіді на твою проблему немає. Єдине, що хотілося б сказати: стосунки з коханими не псуються вмить - з майбутнім обранцем будь уважніша, щоб устигнути змінити щось у взаєминах, поки нудьга чи труднощі побуту не довели їх до абсурду. А про перукарню, косметичний салон і т. ін. треба пам'ятати завжди, а не тільки коли грім вдарить.

[Роксолана]

Я вийшла заміж перший раз з великого як здавалось кохання....
Як виявилось кохала лише я. Ми розлучились. Було дуже страшно й складно.
Але..., через рік я зустріла нове кохання. Я вийшла заміж вдруге. Я щодня дякую
Богові, що він допоміг мені тоді прийняти правильне рішення. І я змогла покинути того зрадника. Я дуже люблю свого чоловіка. Я кохаю і кохана. Щодня посміхаюся!!! :) Дівчата, запам'ятайте: Є ЖИТТЯ після розлучення
І щастя,і любов є! Так, попервах воротить від чоловіків. Але не всі вони однакові.
Так що, не треба сумувати і плакати над долею. Усе, що не робиться на краще!
Ви ще потім сміятися будете над цими своїми пригніченими думками.

[anet]

Прикол в тому, що при будь-якій сварці одружені люди погрожують один одному розлученням, але серйозно наважитись на такий крок дуже складно. Особливо, якщо в сім'ї є діти.

[anet]

Якщо ініціатор розлучення чоловік, то про життя після розлучення складно говорити -- ти знаєш, що він в шоколаді, а ще й з іншою жінкою.Ти почуваєшся непотрібною. Навіть не знаю, звідки можна жінці знайти силу, щоб жити далі. Навіть коли вона познайомиться з іншим чоловіком, їй здаватиметься, що з нею щось не так. Тут треба "подякувати" всім хто переконує, що в зраді чоловіка винна жінка. От вона й продовжує займатися самоїдством. А життя триває!!!!!!!! Хоча яке це життя -- вчорно-білому кольорі, у постійних образах. Не знаю, можливо я помиляюся????

[руда соня]

Зраду пробачити і зрозуміти завжди дуже важко. І нема великої різниці, болить зраджене кохання чи вражене самолюбство. Думаю, зберегти більш-менш мирні стосунки допоможе взаємоповага. Маєте усвідомити: ваш чоловік теж людина:)), а отже, має таке саме право на нове кохання, як і кожен інший. Спробуйте полюбити його знову, але вже як друга.

[Олена]

Алісо, ви запитували яким було моє сімейне життя? Звичайним. Дім, робота, дім. В нас не було дітей. Якось він сказав, що затримається на роботі.... потім ще і ще... Одного дня я побачила його на вулиці із жінкою. Коли він прийшов додому влаштувала скандал. Він зібрав речі і пішов. Але ж я всі ці роки кохала його, довіряла йому. Пробачте, мені боляче це згадувати...

[anet]

А має бути? Якщо сімя гармонійна, то й друзі, розваги та вечірки у них спільні. Я розумію, що Олена натякає на дівчачі посиденьки, але мені, заміжній жінці, шкода часу на це. Мені цікаво відпочивати сімями. Чоловіки готують шашлик, жінки поруч обговорюють нове вбрання королеви Франції, а поруч -- діти грають в бадмінтон. Оце я розумію ідилія!!!!!!!!

[Alex]

Думаю, пiсля розлучення. аби вiдволiктись i не впасти в апатiю
поринути в роботу. Примусити себе до чогось активного. Звичайно
повнiстю вiд "нiкчемностi життя" не вiдвернешся. Думки все одно в
голову лiзтимуть, особливо вночi. Але варто таки проаналiзувати
колишнє життя, знайти першопричину проблеми, зробити висновки.
Аби не повторити їх ще раз. I одного дня прокинешся i зможеш
навкруги озирнутися, i побачиш нове кохання...

[Роксолана]

Аби пiсля розлучення було нове життя треба перш за все вiдпустити
минуле. Почати жити теперiшнiм i майбутнiм. Стати вiдкритою для
свiту. Радiти кожному новому дню. Навiть тодi, коли їдеш у
маршрутцi на роботу. Не спустошувати душу пригнiченими думками.
Розповiм вам по секрету, навiть моя бабцi в 60 рокiв змогла
розпочати нове життя. Не розумiю, чому молодi жiнки ховають себе
вiд свiту замолоду...

[Галя]

Багато хто переживає розлучення. Але хтось може себе взяти в
руки, а хтось впадає в затяжну депресiю. Аби жити далi, пiсля
розлучення, головне, не зациклюватися на тому, що сталося. Що
минуло, вже не повернеш. Треба звикнути до того, що це минуле.
Його вже немає у твоєму життi. Життя триває i пiсля розлучення. А
багато хто, за своїм болем i нещастям просто не помiчає цього
свiту. Шкода таких... Головне, це не бути самiй. пам'ятати про
близьких. Про дiтей, яких ти ще можеш народити. Раджу жiнкам, якi
пережили розлучення, уявити, що тiєї людини просто нестало на
землi. Оплакати i поховати думки про нього. Спогади категорично
потрiбно вiдкинути. Доки Олена, маринуватиметься в своєму нещастi
-- доти i страждатиме.

[Оксана]

Розлучення це боляче. Боляче вiд думок, боляче вiд усвiдомлення
того якi великi надiї були. Боляче за прожитi з коханою людиною
роки. Але таке життя. I з цим треба вмiти жити. Найкраще
зосередитись на своїй метi. Згадати, чого хочеться i поринути в
роботу аби отримати те, що хочеш. Хочеш у подорож Європою? Працюй
на здiйснення своєї мрiї. Якщо людина сильна вона переживе
розлучення i стане сильнiшою, бо отримає досвiд. Ну, а якщо
слабка -- потрiбен психолог.

[ксеня]

Щоб розлюбити його, ПЕРШ ЗА ВСЕ ПОЛЮБИ СЕБЕ! Не шукай помилок, не копайся в минулому, люби себе, такою яка ти є. Ти творець свого щастя, тож створи сама собі його.Зрозумій, що ти належиш тільки собі, ти не одинока, а вільна. ти не розлучена, а в очікуванні кохання. Ти не зрадниця, а а чесна перед собою. І кохання обовязково знайде тебе, можливо воно десь поруч, а ти не помічаеш його через заплакані очі. Усміхнись та вдивляйся у посмішки тобі у відповідь, можливо там твоє нове кохання!!!!!!!!1