PDA

Перегляд повної версії : Чоловіки після весілля (Найцікавіші думки надруковано у журналі "Жіночий порадник" №8 (66) ВЕРЕСЕНЬ 2012 РОКУ)


Bogema
21.03.2012, 20:25
Наскільки чоловіки змінюються після весілля? було б цікаво почитати думки заміжніх форумчанок) і проаналізуйте, чому чоловік змінився, невже це все лише така натура,адже жінка теж не свята. Може чоловік змінюється, бо жінка дозволяє цьому статись?

Весна
23.03.2012, 19:19
Так Bogema, все залежить від жінки. Особливо в перший місяць після весілля. Який порядок "запровадиш" так і буде. Будеш щодня йому казати зранку виходиш з хати виносиш сміття, йдеш з роботи хліб купуєш -- так і буде. А якщо сама на собі все тягтімеш, вже за місяць він після роботи перед телевізором з пивом сидітитме. Знаю, що говорю, бо в мене мама таку помилку зробила. Вона щиро вірила що догоджає батьку через кохання. Він же змучився хай відпочине. Я сама все зроблю. Так і робила все життя, а коли схотіла сама відпочити почула: і чого розсілася? Йди на кухню.... Тож я такого не повторила. Мій чоловік і вареники зі мною ліпить і на базар ходить і обід при потребі зготувати вміє.

Роксолана
24.03.2012, 11:30
Головне не впустити тої миті, коли чоловік "вирішує" змінитись після весілля :) Після весілля настають будні. Так ось в мене було так: я приходила з роботи, то чоловік встигав зготувати їсти зробити. Сам (!) :) Так тривало десь з півроку, потім з"їхав на куплені булочки з чаєм, потім цікаво як наші зараз будуть грати у футбол. О ні, сказала я собі. Раз прийшла з роботи і взялася зрази робити. Але щораз мені щось було потрібне, то спеціально просила чоловіка аби мені допоміг. То бульбу перемолоти, то цибульку зісмажити. І поводилась так, начебто я без нього тих зразів не зготую. :) І правильно, як потім виявилося зробила. Я народила малу мені зранку чай з молоком і хліб з маслом в ліжко подавався, а звечора чоловік думав, що б зготувати на завтрашню вечерю, бо я ж втомлена з немовлям! Зранку вставав то пелюшки прав, які за ніч назбирались. Памперси у 1994 р. були ще розкішшю. І так дотепер. Правда тепер і донька допомагає, бо вже зовсім доросла. Головне ні в якому разі не робити все самій.

Bogema
24.03.2012, 11:36
Мудрі поради, а то я демонструю свою самостійність, а тепер бачу що вона мені потім може і боком вилізти :)

Nadiya
26.03.2012, 14:06
БУДЕ ВСЕ,ЯК ТИ ЗАХОЧЕШ!

Прочитала я в одному журналі хитрості запропоновані психологом.Є 6 пунктів.

1. Скажи йому прямо.Чоловіки - особистість прямолінійна і говорити з ними теж так треба. В багатьох випадках натяки залишаються просто словами,або як чоловіки вміють говорити "прояв жіночої логіки" яку вони мовляв не в силі зрозуміти.

2. Запитай причину, через яку він не виконав твоє прохання.Обов"язково уважно вислухай його пояснення, не перебивай. Дай йому зрозуміти ,що ти дійсно хочеш дізнатися причину, а не просто в злоститися.

3. Поділися з коханим своїми переживаннями Почни розмову з таких слів"Мені дуже потрібна твоя допомога!" або "Я не в силі..."Після таких слів чоловік зрозуміє , що ти дійсно потребуєш його допомоги.

4. Не бійся по декілька разів повторяти своє прохання. Звичайно- це не означає ,що ти повинна як заведена говорити одне і теж кожні пів години. Можна попробувати тактично запитати чи правильно він тебе зрозумів, а через деякий час поцікавитися коли він планує виконати твоє прохання.

5. Використай метод "ременя і пряника" Якщо коханий ніяк не хоче йти на компроміс,спробуй розпалити його бажання помогти тобі, пообіцявши щось, що могло би його зацікавити.Бо чоловіки то великі діти і їх теж треба інколи балувати.

6. Чітко розділи домашні обов"язки. Можна записати їх на листочку і повісити на холодильник. Якщо ти готовиш їду, прибираєш в будинку, доглядаєш дитину, нехай твій суджений займеться покупкою продуктів,ремонтом техніки та інше на твій розсуд.
P.S.Кохайте і будьте коханими, і пам"ятайте завжди " як постелите так і виспитеся "

Bogema
27.03.2012, 13:37
перші три виконуються, а наступні три?

Nadiya
27.03.2012, 16:06
Ще допишу, як тільки матиму вільну хвилинку. От їсти доварю і на пару хвилин за комп. Мушу бігти, бо борщ скипає.:D!!!!

Bogema
27.03.2012, 17:42
поки тільки 6 пункт кульгає, а решта в роботі. Хоч найбільше цікавить наскільки все зміниться після весілля, якщо взагалі зміниться і чому...

Nadiya
27.03.2012, 17:46
Це вже залежить від самої жінки, наскільки сильно ти дозволиш йому змінитися. Адже саме від жінки багато чого залежить.

Bogema
27.03.2012, 18:03
о, цього мені і треба було прочитати. Все залежить від жінки, але багато хто з такою думкою не погодяться, бо якби так воно було, то не було б стільки тем на форумі,які чоловіки паскуди. Значить якщо чоловік перетворився на тирана (чи був ним), на зрадника, на хамло то винна жінка? тобто вона сама ж дозволила чоловікові вилізти собі на голову?

Nadiya
28.03.2012, 07:00
Так, жінка виявилася значно слабшою за чоловіка(я не за силу говорю) Вона повинна бути в першу чергу мудрою і хитрою, а вже потім доброю і ніжною.

Bogema
28.03.2012, 12:09
ууууу, на щастя, в мене чоловічий характер, тому коханий не часто мені перечить, значить перевагу маю :) як то кажуть "серце з перцем" маю :)

Nadiya
28.03.2012, 14:43
О-о-о, співчуваю твоєму чоловікові:D .В моєї сестри теж такий характер, так чоловік коли одного разу підняв руку на неї (був випив-ший, точніше п"яний)так два тижні з синяком ходив :D " а не треба було руки розпускати" - виправдовувалася вона;)

Bogema
28.03.2012, 17:21
все правильно, нема чого терпіти, а краще дати здачу. На наступний раз добре подумає...Мій якось під час сварки хотів мене культурно піштовхнути, мало того що не підштовхнув, бо я не маленька, так ще й вкусила його. Тепер чуть щось не так, то тихенько вислуховує і чекає коли в мене нерви заспокояться :)

Оксанка
28.03.2012, 22:55
Ми з чоловіком живемо 8 років. І хочу сказати, що він не змінився, а залишився таким же чуйним і добрим. Можливо через те, що ми ніколи не ділили обов"язки на "твої" і "мої", а все від початку робили разом, як і зараз. І без крику і вимагань, а з повагою один до одного.

Nadiya
29.03.2012, 06:33
все правильно, нема чого терпіти, а краще дати здачу. На наступний раз добре подумає...Мій якось під час сварки хотів мене культурно піштовхнути, мало того що не підштовхнув, бо я не маленька, так ще й вкусила його. Тепер чуть щось не так, то тихенько вислуховує і чекає коли в мене нерви заспокояться :)

Супер-:D:D:D!!!!!Так тримати, хай знають, що ми не служниці і не собаки, і вміємо і їх на місце поставити.

Bogema
29.03.2012, 14:42
Просто мене виховував тато і з малку вчив за себе постояти, тому я будь-якому чоловіку можу закрити рот і не дозволю із собою поводитись так, як мені це може не подобатись. Як то кажуть татова доця :)

Alex
30.03.2012, 19:06
Знаєте дівчата, як кажуть, коли чоловік після багатьох прожитих років "відвертається" від жінки (тобто стає іншим, не допомагає, не чує її прохань і т. д.) це означає, що сама жінка від себе "відвернулася". Тобто не доглядає за собою. Може по хаті в подертій майці ходити і т. д. Думаю саме з цього поступово все і починається. Звичайно, все це не за день стається :). Так що дівчата пильнуйте за цим із самого початку спільного життя.

galyna2104
01.04.2012, 14:54
Bogema а вам не здається що ви хочете своє життя надто контролювати? пожити до весілля щоб не помилитися місяць давати відповідь на прохання про одруження щоб він понервував, щоб не змінився після весілля? А почуття? спорідненість душ? розуміння з півслова?

Bogema
01.04.2012, 14:58
Галино, ні не здається, бо так воно є :) місяць давати відповідь це ж стьоб, ясна річ, що відповідь готова. Зміни після весілля цікавлять щоб знати до чого в разі готуватись, де його примха, а де чоловіча натура. Якби не було почуттів не переживала б за це все, нема почуттів - нема чого боятись, а тут, саме що навпаки. півслова часом забагато,лише погляд :) Це справді той хлопчина, якого я бачу в ролі батька своїх дітей...

galyna2104
01.04.2012, 15:01
Галино, ні не здається, бо так воно є :) місяць давати відповідь це ж стьоб, ясна річ, що відповідь готова. Зміни після весілля цікавлять щоб знати до чого в разі готуватись, де його примха, а де чоловіча натура. Якби не було почуттів не переживала б за це все, нема почуттів - нема чого боятись, а тут, саме що навпаки. півслова часом забагато,лише погляд :) Це справді той хлопчина, якого я бачу в ролі батька своїх дітей...

:) тоді щастя вам! слухайте свого внутрішного я і все буде гут - Україна матиме ще одну міцну сімю

Bogema
01.04.2012, 15:02
спасибі за розуміння :)

Maria
23.07.2012, 14:57
Можу від себе додати: ні в якому разі не перечте, коли чоловік виявить ініціативу зробити щось удома так би мовити з жіночої роботи. Дозвольте і похваліть, навіть якщо ви самі зробили б це у десять разів краще. Згодна з твердженням, що чоловіки -- як діти, які потребують похвали за хорошу поведінку. Це стимулюватиме його й надалі вам допомагати і не боятись бути невмійком. Бо ж, гляньмо правді у вічі, більшість чоловіків виховуються матусями, які терзаються думками, що чоловіки нічого вдома не роблять, але разом з тим спокійно дозволяють так поводитися своїм синам.
Але разом з тим, вважаю, не треба бути шаленою господинею, яка ставить блискучий порядок у хаті, свіжі власноруч наліплені вареники через день і таке ін. вище за затишок вдома. Так-так, я вважаю, що іноді можна посидіти разом з чоловіком на дивані і не мучитись докорами сумління, що, наприклад, в мийці залишився брудний посуд. Для затишку і злагоди вдома це іноді навіть корисно.

Михайлина
29.07.2012, 15:51
Цілком підтримую Maria! Ти права, на всі сто! У перший же день після весілля, як правило чоловіки не змінюються. Змінюватись вони починають лише тоді, коли ми їм це дозволяємо. А ну ж, зараз з роботи прийде, змучений. Треба попоїсти зготувати, попрати і т. д. А дитина вночі кричить, то я сама тихенько встану заспокою. А ось цього всього якраз самі і не треба робити. До всього потрібно залучати чоловіка. До всіх справ, які стосуються родини. А ті з нас, які цього не роблять потім нарікають, що чоловік змінився.

Маша
30.07.2012, 09:46
все почалося з дня весілля.В кінці весілля ми дуже посварилися через мою свекруху, бо та сказала що моя мама на неї не так подивилася не тим поглядом і після того почалися страшні крики і він мене лишив і поїхав зі своєю мамою додому через годину вернувся і сказав щоб я сідала з ним в машину або лишалася з батьками я взагалі незнала що робити, мама вмовила їхати з ним і я поїхала пів ночі ревіла, а свекруха тішилася, ну з горем пополам все минулося і він пішов жити до мене додому, свекруха звичайно сказала що то він сам собі щось вигадав і вона не вкурсі що то було. Ну мої батьки терпіли все так як я була вагітною. Моя вагітність проходила жахливо кожного дня сварки і крики мною трясло, але батьки терпіли.Слава Богу в мене народилася донечка здорова.Ну жили ми вже ніби нічого дитина його трохи змінила, але почалося друге свекруха страшно хотіла дитини і він заберав дитину в мене і на ніч віз до свекрухи бо та так хотіла, я плакала і почала випивати по трохи вина щоб заспокоїтись.ну жили ми якось і те пережила.він сидів без роботи і я щоб хоча б якісь гроші були лишила маленьку дитину дома і пішла на роботу бо вже стидно перед батьками було що ті нас утримували, гроші потрібні були бо мала дуже хворіла.ну сварились ми рідко але коли вже сварилися то доходило майже до биття але руку він на мене ніколи не піднімав.і от зараз знов такий випадок йому не подобається що до батьків сестра заходить в гості і в нас страшна війна не давно зловив мене за горло бо йому не сподобалося що я не йду за ним і сперечаюся з ним. я так розумію що він хоче щоб я відказалася від своєї сімї. жила так як його мама тому що вона зі всіма гнівається дочка яка жила з нею пішла жити окремо і не хоче з нею спілкуватися з мамою і братом вона теж в сварці немає нікого і роспустила слухи що моя мама не дає нам жити.ото не давно прийшов він додому з роботи відкрив вино і заставив пити я казала що не хочу а він заставив і сказав що я алкоголічка. була знов страшна сварка. на наступний день він подзвонив і сказав що йде жити до мами свої чи йду з ним я сказала що ні і він сказав що забере дитину бо з алкоголічкою її не лишить.але прийшовши додому сказав що він мене любить і поставив ультиматуми які я маю виконувати щоб він був зі мною.от і терплю бо боюся що забере дитину мені. дитина йде за татом вона його боїться так що я і незнаю якби її спитали ским лишиться чи вона вибрала б мене... забула сказати що він в моїх батьків вкрав гроші і то не маленьку суму але вони сиділи і мовчали бо хотіли щоб все добре було, а зараз як сказала свекруха розбивають сімю.хоч нема що розбивати. коли я сказала свекрусі поможіть вона сказала що між нас пхатися не буде бо ми помиримось а вона буде крайньою. Мої батьки кажуть йти йому на уступки і терпіти бо дитини шкода. от і живу так.Що порадите робити бо я вже остаточно заплуталася?.

Роксолана
30.07.2012, 17:57
Однозначно, Маша, мусиш припинити випивати. Навіть для заспокоєння. Бо я так зрозуміла, в товоїй ситуації це зіграє не на твою користь. По-друге: не варто заради дитини терпіти. Поки вона ще мала маєш шанс змінити своє життя. Потім вже буде пізно. Та і ти не молодітимеш з кожним роком. Твої батьки це все терплять заради тебе. Щоб донька мала чоловіка, сім'ю не розумыючи, що таким чином лише шкодять. Поговори зі своїми батьками. Спитай в них, скільки вони готові ще терпіти зятя-крадія і скандаліста? Хіба таким вони бачать щастя своєї доньки? Я впевнена, що твої батьки тебе підтримають, якщо надумаєш розлучатися. Якщо ти чудова мама він не зможе забрати доньки. Раджу тобі придбати диктофон, а ще краще зняти на відео чергову сварку. Це буде доказом, якщо дійде до суду. Тримайся, бо мусиш зробити вибір.

Bogema
30.07.2012, 18:34
Маша, прислухайтесь до порад Роксолани відносно алкоголю, а от щодо сімї то тікайте подалі від того мамусиного синочка, від такої свекрухи! Це зараз ви терпите, а вам ще так жити огого і що ото зїдати себе, жертвувати заради чого? Ваша дитина як не крути буде з вами, діти до 14-річного віку не обирають з ким іти, їх першочервгово віддають матері. З материнськими обовязками ви справляєтесь, а чоловіка можете звинуватити ще й в тому, що дитині ламає психіку через своє провокаторство і скандали. Не мовчіть і не терпіть, ви сильна жінка і справитесь!

Маша
31.07.2012, 08:54
Дуже дякую дівчата за поради, але мені так страшно починати війну, незнаю як маю наважитися. він і незадумується чим те все може для нього закінчитися, якби не його мама може і жили б ми нормально як всі люди , так хочеться якогось тепла в сімї взаєморозуміння.

руда соня
31.07.2012, 20:19
Машо, однозначно дівчата мають рацію. Навіщо принижуватися й терпіти самій і ще й дитину та батьків тримати в постійній напрузі? Якщо ваш чоловік так любить свою маму, то хай з нею і живе. З нього доброго чоловіка ви вже не зліпите. Мій чоловік теж мамин синок, для нього інтереси його мами і сестри вищі за наші родинні, а вони постійно використовують його як дешеву робочу силу. Але він принаймні не скандалить (я б йому поскандалила!), та й свекруха загалом нормально до мене ставиться. Шкодую, звісно, що не відірвала його від маминої цицьки відразу після весілля, а тепер вже ніби й пізно.
Стосовно вашого питання, Bogemo, то вірю, що ваш чоловік після весілля якщо й змінюватиметься, то тільки на краще.:) Але якщо будуть якісь тривожні дзвіночки, треба залагоджувати проблему зразу, а не чекати, що все "розсмокчеться" само.

Bogema
31.07.2012, 20:42
та я от також помічаю що мій то мамин синочок, ото так думаю може то вони всі такі???? мені його мама (типу як майбутня свекруха) сказала, якщо він тобі чимось не подобається то перевиховуй!Часом тим і займаюсь, головне що вона не пхає носа в це перевиховання...

Маша
01.08.2012, 08:17
Знаєте дівчата вчора мала серйозну розмову з ним, висказала все що мала на душі можна сказати так, але до нього так і нічого не дойшло, почав мені погрожувати розлученням і тим що забере дитину, то було типу " якщо розлучимось то дитина лишається з ним, бо він має багато чого сказатиа потім сказав що один дзвінок і дитина його як не крути бо він має знайомого високопосадовця" ой дівчата страшно мені . Боюсь, що відбере дитину але поступатись не хочу. Сказав що то я розлучатись хочу , а не він, що я мамина донечка і що то мама мене понамовляла до всього, що якби я йшла за ним то все було б добре. А що моя мама ходить і плаще тато теж на нервах постійно, але всі мовчать і терплять.Коли він грозив що забере дитину я теж сказала що маю докази того що він покрав гроші і він трохи замовк, але на диво можна сказати що вчорашня розмова пройшла спокійно і він не верещав , але провини свої він не визнав. Сказав що в всьому винна моя мама....

Маша
01.08.2012, 08:19
А він святий зі своєю мамцею.

Маша
01.08.2012, 08:23
Я незнаю що далі буде він і не йде і не думає змінюватися.Сьогодні зранку став надутий , завжди коли йшов на роботу то цілував , а сьогодні щось буркнув і пішов, то типу я його так сильно вчора образила.

Bogema
01.08.2012, 11:08
Машо, ваша мама "винна" лише тому, що так сказала його мама, тому не беріть собі дурне в голову. Ви прекрасно розумієте, хто винен в цій ситуації і хто повинен понести покарання. Не говоріть нічого за розлучення, бо він матиме час підготуватись, на мою думку. Але самі по-тихенько готуйтесь. Проконсультуйтесь у фахового адвоката і поясність що ви терпите і як все відбувається. Людина з юридичною освітою вам більше порадить і розкаже як діяти правильно. Також можете звернутись в соціальні служби і розказати що чоловік погрожує відібрати дитину і що ви терпите психологічне насильство, там також вам мають порадити як діяти в таких випадках. А ще подумайте, а може просто поїхати куди подалі від обох батьків і спробувати зажити щасливо? щоб у ваші відносини не втручались ні його мама, ні ваші батьки і тоді, коли він відчує на собі самостійність і відповідальність він зміниться заради доньки? Ви повинні бути рішучі і впевнені, щасти вам у роздумах!

Олена
11.08.2012, 10:37
Не скажу, що мій чоловік після весілля сильно змінився, але... коли зустрічались він щодня дарував мені квіти. Господи, як давно це було. :). А потім це траплялося все рідше і рідше. Тепер лише дарує на день народження :( Якщо це рахувати зміною після весілля, то змінився...