КОНСУЛЬТАЦІЯ

[Оксана]

Сьогодні 7 березня з 12.00 — 13.00 усі зареєстровані користувачі форуму можуть в цій темі он-лайн поспілкуватись з психологом-практиком Оленою ФІГЕЛЬ.

Якщо вам потрібна психологічна консультація або порада професіонала. Якщо ви про свою проблему соромитесь розповісти близьким та друзям, саме на нашому форумі сьогодні маєте шанс зробити перший крок до вирішення вашої проблеми.

[Галя]

Доброго дня, пані Олено! Хочу звернутись до Вас з таким запитанням, з яким я вже зверталась за порадою до користувачів форуму. Але хочу почути думку фахівця. Питання таке: незабаром моя сестра має народити другу дитину. Старшій доньці 6 років. І вона категорично не хоче ні братика ні сестрички. Одного разу так і сказала мамі: принесеш, я її з вікна викину. Воно зрозуміло шість років дитина була центром уваги, а тут увагу мами треба буде ділити. Тобто дитина вже ревнує ще не бачачи немовля. Що робити? Сварити? Пояснювати? Контролювати?

[Емі]

Пані Олено, не знаю, чи ви зможете мені допомогти... Справа в тому, що чоловік моєї найкращої подруги як би то сказати... любить в попку. А вона того терпіти не може. Живуть на межі розлучення, що б їй можна було порадити? Дякую за відповідь.

[Олена Фігель]

Доброго дня, Галина. Хочу одразу зауважити, що в подібній ситуації ні в якому разі сварити дитину не треба. Це може викликати ще більший спротив і негатив до майбутньої сестрички або братика.
Я так розумію, що проблема виникла тому що батьки почали частіше обговорювати плани щодо майбутньої дитини. Погоджуюсь з Вами, шо старша дитина вже почала ревнувати. І справді - до тих пір саме вона відчувала себе центром всесвіту, а тут їй хочуть нав’язати якусь дитину. Можливо вона чує мамині розмови з родичами, їй починають говорити, що, мовляв, ти вже старша, будеш допомагати...тощо.
Отже, необхідно якийсь час менше при ній обговорювати плани щодо майбутньої дитини. При тому, м’яко пояснювати, що мама і тато дуже її люблять, хочуть, щоб їй було добре, весело. Тому і вирішили, що їй потрібна сестричка або братик. В розмові акцентувати на тому (і постійно це повторювати та підтверджувати діями), як сильно батьки люблять свою першу дитину. Необхідно, по можливості, намагатись дотримуватися звичного для дитини укладу життя. З часом негатив зникне.
Тож бажаю Вам успіху.

[Галя]

Пані Олено, дуже дякую за відповідь!

[Флеш.Ка]

Доброго дня! Будь ласка, порадьте, які слова мені знайти аби чоловік залишився зі мною!!! Справа в тому що я не зможу ніколи народити дитину. Як мені поводитись аби чоловік мене не покинув?

[Олена Фігель]

Добрий день, Емі. В даній ситуації неможливо знайти однозначної відповіді. У мене виникла підозра, що основна проблема не тільки в різних поглядах на секс, а є значно глибшою. Якщо чоловік і дружина кохають одне одного, в сім’ї існує повага і взаєморозуміння, тоді і це інтимне питання можна легко вирішити. Чоловік і дружина можуть піти одне одному на поступки, наприклад, робити це не регулярно.
Проте, якщо взаєморозуміння дало тріщину, то і чоловік і дружина твердо стоять кожен на своїй позиції. Мушу зауважити, нічого доброго в такійій ситуації очікувати не варто.
Тож, Вашій подрузі вартувало б спочатку налагодити стосунки з чоловіком- поговорити, показати, як вони одне одного люблять. І ні в якому разі не замикатися у собі. Не сваритися, не пригадувати давніх образ, пояснити чоловіку, чому їй це не подобається. Можливо, ій боляче в момент інтимної близькості, а вона не хоче йому про це говорити. Головне- обговорити, ще раз повторюсь, цю проблему з чоловіком.

[@erika@]

Доброго дня. У пене таке запитання: я дуже велика песимістка,тому весь час чекаю що трапиться щось погане.В мене часто хворіє дитина,і я завжди в паніці,що буде гірше. Я чекаю,що мене зрадить чоловік,щось заболить-все-,це рак.Почую про наближення грипу-я впевнена,що моя дитина захворіє.Якщо я по телевізру почую,що хтось хворий,і скажуть якісь симптоми,в мене на другий день починаються ці ж симптоми.Я вже думаю,що в мене ця ж хвороба. Як мені повернути думки в іншу сторону. Я намагаюся це робити,але всеж перемагають мої переживання.Довго нема чоловіка чи дитини і невідповідає телефон, в мене паніка,бо трапилася якась аварія. мені можна допомогти. Дякую.

[Олена Фігель]

Добрий день. На жаль, не існує чарівних слів, які б допомагали нам когось втримати біля себе. Зауважте, скільки існує бездітних пар, які живуть щасливо. В Вашій ситуації я не зрозуміла одного - чи знав Ваш чоловік про те, що Ви не зможете народити до весілля. Чи тільки в дитині проблема у Вашій сім’ї. У мене прохання до Вас - напишіть мені на електронну пошту ([email protected]) і ми з Вами спробуємо знайти вихід з цієї непростої ситуащії

[Флеш.Ка]

В тому то і справа, що чоловік досі не знає, що я не можу народити. Я не можу йому про це зізнатись, боюся, що втрачу його.

[настя]

Доброго дня! Моїй доньці 11 років, і недавно вона в розмові зізналася, що закохана - у колишнього однокласника. Та вона явно не з "ранніх" - у її теперішній школі вчителі звертають мені увагу на те, що в ній потрібно виховувати "дівочість", що вона інша. Я порадила їй бути собою - загалом вона цікава дівчинка. Та як мені поводитися з нею щодо її захоплення? Підтримувати і таким чином розвивати "дівочість" чи забороняти або наголошувати, що це просто дружба?

[Олена Фігель]

Хочу одразу попередити, що відповім на ВСІ запитання, не переживайте, якщо не побачите відповіді до 13 години)

[Весна]

Добрий день п. Олено!
У нас в родині така проблема: мій брат, йому 22 роки. Він закохався у старшу за себе на вісім років жінку. Говорить про одруження. Та жінка має двох дітей, у шлюбі ніколи не була. Як нам напоумити брата?

[Олена Фігель]

Так, я бачу, @erika@, що Ви почуваєте себе тривожно. Якщо такий стан є для Вас звичним і постійним, варто звернутися по допомогу до психолога. Пройти певний курс. На жаль, що б я Вам зараз не написала, як би не намагалася заспокоїти, це не подіє. Отже - рекомендую Вам звернутися особисто до психолога і при особистій зустрічі з ним спробувати вирішити Вашу проблему. І не забувайте - подібного душевного стану МОЖНА позбутися і треба. Удачі Вам.

[Олена Фігель]

Добрий день, Настя. Згадайте себе в такому віці. Напевно і у Вас була перша закоханість. Коли людина переживає закоханість, вона не буде зважати на Ваші докори або намагання відвернути її від об’єкта своєї уваги. Цим Ви можете тільки зіпсувати відносини з дитиною. Вона зараз потребує Вашої уваги та підтримки.
Я так розумію, що почуття в даному випадку є тільки зі сторони Вашої дочки, а хлопець про це і не здогадується. Закоханість переживається яскраво, проте прийде та хвилина, коли дитина з гіркотою зрозуміє, що об’єкт пристрасті не розділяє її симпатії. Саме тоді їй буде потрібна уся Ваша любов і підтримка, щоб вона відчула, що незважаючи ні на що, її люблять, підтримують і поважають.
Зараз Вам потрібно частіше говорити з нею про її почуття, м’яко пояснити, що таке стається з усіма, кожен переживає подібні почуття і це прекрасно.
Проте, повністю відгородити дитину від переживань та, можливо, розчарування Вам не вдасться. Вона САМА має це пережити, перебороти, проте поряд має відчувати захищеність. Ми вчимося якимось речам все життя. І одразу навчитися правильно себе поводити у відносинах з протилежною статтю ще нікому не вдалося. Саме тому долею нам даруються такі моменти, коли ми можемо пережити цілу гаму почуттів і навчитися з цим жити.
А що стосується дівочості - то наявність кавалера не є критерієм розвитку дівочості, Ви зі мною згідні?
Дитині 11 років. Пройде кілька років, дитина подорослішає і з Вашою допомогою, порадами, як краще себе поводити, як вдягатися...як що і де говорити.. тощо, вона розквітне. Не намагайтесь прискорити цей процес.
Бажаю Вам і Вашій дитині натхнення та всього доброго.

[настя]

Щиро дякую!

[Олена Фігель]

Добрий день, Весна.
Зауважу одразу - як відговорити Вашого брата від одруження, сказати не зможу. Пояснюю чому:
Відносини двох людей - дуже складна річ. Він зараз дуже закоханий. Тож любий Ваш натяк, негативний відгук про його наречену буде сприймати з агресією. При чому, агресія буде направлена на Вас та близьких (я так розумію, що уся родина не в захваті від цієї ситуації). Він зараз почуває себе між двох вогнів - з одного боку людина, яку він кохає і яка відповідає йому взаємністю, з якою йому добре і комфортно, з іншого - рідні, яких він любить і які його не хочуть зрозуміти і підтримати, повчання яких його нервують. Подумайте самі - кого він в результаті обере?
Зауважте, створюючи негативну атмосферу, погано відгукуючись про його вибір, Ви просто прискорюєте розв’язку - в один прекрасний день Ваш брат просто може піти до неї, остаточно розірвавши стосунки з рідними.
Також я розумію і Вашу позицію - Ви хочете вберегти його від можливого розчарування. Проте, життя така складна річ, що неможливо, на жаль, розписати його до дрібниць. Кожен проживає його так, як йому вдається. Згадайте, скільки Ви чули історій про те, як щасливо живуть сім’ї, де чоловік молодший за дружину, чи виховує її дітей, скільки нещасливих, де і чоловік, і дружина вперше стали на весільний рушничок. І навпаки.
До речі, за даними досліджень, сім’ї, в яких чоловік молодший за дружину, є більш міцними.
Я розумію, що Вам від цього не легше, проте спробуйте хоча б зрозуміти його, не показуйте йому свого негативного відношення до нареченої (що би в глибині душі не почували), дайте брату зрозуміти, що в будь-якому разі Ви залишаєтеся на його боці, що Вас цікавить перш за все ЙОГО щастя, а не бажання втручатися і повчати.
Можете м’яко пояснити йому , наприклад, так - "Ми тебе дуже любимо і сприймемо твій вибір, яким би він не був, проте, хочемо, вберегти від помилки..." Далі можете запропонувати йому пожити разом з обраницею. Цілком можливо, що поживши разом, побачивши зблизька, що таке сім’я де вже є 2 дитини і яких зусиль вимагатиме це від нього, він сам зрозуміє, що це не його. А можливо, навпаки - зрозуміє, що це і є його доля і щастя. В такому разі Вам залишиться тільки порадіти за нього.
Бажаю Вам, Вашому брату и близьким успіху та сил на те, щоб віднайти порозуміння.

[Весна]

Пані Олено, щиро дякую за консультацію! Ми справді усі дуже любимо брата і бажаємо йому щастя.

[Олена Фігель]

В тому то і справа, що чоловік досі не знає, що я не можу народити. Я не можу йому про це зізнатись, боюся, що втрачу його.

Cкажіть, а чому Ви так впевнені в тому, що чоловік Вас покине? Я так розумію, що одружувався він не на дитині, а на Вас. І з Вами мріяв жити та будувати сім’ю.
Можливо, ви відчуваєте, чи знаєте, що в ваших відносинах зараз щось негаразд? Чи чоловік наполягає на появі дитини?
Мені поки що важко розібратися в ситуації. Бачу, що Ви не все розповіли.
Хочу Вам нагадати, якщо Ви не хочете виставляти деталі Вашої проблеми на загальний огляд, просто напишіть мені на пошту. Наших з Вами розмов ніхто не побачить.

[Оксана]

Щиро дякую психологу-практику пані Олені Фігель за те, що присвятила час нашому форуму.